warframe-public-export-plus 0.5.105 → 0.6.0

package/dict.uk.json

@@ -12056,14 +12056,45 @@
     "/Lotus/Language/Fragments/16BitGirlsSongName": "16-бітні дівчата з кулеметами",
     "/Lotus/Language/Fragments/AbyssOfDagathSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Безодня Даґат» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/AbyssOfDagathSongName": "Мелодія «Безодня Даґат»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentADesc": "Спочатку я бажав лише одного — легкості забуття. Я плавав у невіданні, купався в непентесі, у вторинному розвитку. Нічого не бачив, нічого не говорив. Лише зрідка мій мозок мерехтів блукальним світлом на печерних малюнках, усе ще розмазаних по внутрішній частині мого черепа. \r\n\r\nНа межі відчуттів я бачив невиразний силует Лойда, що по-материнськи наспівував над водною гладдю поезію. Мій язик був надто чорний, щоби повторити її.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentAName": "Нотатки Альбрехта: «Наслідки»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentBDesc": "У спробі знищити супротивника я використав різних кавій. \r\n\r\nПринцип був достатньо простим, хоча зараз я ненавиджу свою наївність. Моя людяність була розгорнена їдкою Порожнечею й тепер посміхнулася мені через прірву, знайома з усією моєю необмеженою злобою та дріб'язковістю. У відповідь я вирішив кинути в Порожнечу розум, що не належав людям. Близькість тваринного єства змусить покірно відступити. Або так я думав.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentBName": "Нотатки Альбрехта: «Кавії»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentCDesc": "У Дувірі я щодня прокидався від голосу своєї доньки. Спочатку я відсахувався від нього через докори сумління. Я не міг протистояти жінці, яку покинув, навіть її образу. Натомість я перевтілився у вчителя, який розповідає дитині-королю про загрозу за межами його королівства.\r\n\r\nАле поки дні згасали, я почав розпізнавати дивний набір персонажів, створених Евлерією, і їхню мету. Я почув голоси, які сам уперше викликав у темряві її дитячих покоїв, не маючи жодної іншої нагороди, окрім її радості. Вона не просто зберегла цей дар, який я вважав таким буденним. Вона зробила його знаряддям зцілення. Ба більше: оплотом.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentCName": "Нотатки Альбрехта: «Дувірі»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentDDesc": "У рік пошесті я ходив серед мешканців як спаситель, руки сповнені зціленням. Тим, хто зголосився, я приніс більше, ніж просто здоров’я. Їхні тіла були підготовлені, і для алхімії перетворення їм потрібні були лише настої гельмінта, привезені з мого часу. Вони стали частково ворфреймами — усе ще зі своєю вільною волею, але вдосконалені, налаштовані на Порожнечу. Здібніші.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentDName": "Нотатки Альбрехта: «Судна»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentEDesc": "Усе готово. Лойд зробить те, що йому наказано, хоча його очі мовчки благають мене обрати інший шлях.\r\n\r\n\r\nВ очікуванні на останній перехід у минуле я розмірковував над тим, яку роль може відігравати науковець у такій духовній справі як «відпущення гріхів». Як в алхімії душі навіть покаяння обов’язково має бути прорахованим завданням.\r\n\r\nЯ полагоджу те, що зламав. Не більше й не менше. Шальки терезів повинні врівноважитися. І в такому жахливому покаянні я не зважатиму на пил, що може впасти на них з обох боків, пил дрібних життів.\r\n\r\nДавні будівничі гартували свій розчин кров’ю, щоби заспокоїти найдавнішого з духів землі. Ми мали б бути мудрішими. Але ще не пізно вчитися.\r\n\r\nПісок сиплеться. Коло завершується. Я повертаюся до місця початку.\r\n\r\nНехай безглузді орди кричать про своє презирство до кожного палкого плану.\r\nУгода укладена, жереб кинуто. Я закінчую там само, де й почав.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AlbrectLoreFragmentEName": "Нотатки Альбрехта: «Там, де кінець, там і початок»",
     "/Lotus/Language/Fragments/AliveAgainSongName": "Знову живу",
     "/Lotus/Language/Fragments/AnnaKiGOBSongName": "РОТ Анни Кі",
     "/Lotus/Language/Fragments/AnnaKiPunkSongName": "Панк-рокерка Анна Кі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ArchaicWeapons1": "Зброя давнини",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ArchaicWeapons1Desc": "У Давній війні значно розвиненіший технологічно ворог обернув зброю людства проти них самих. Щоби протистояти можливості Свідомих підкорювати високотехнологічну зброю, тенно споряджалися зброєю ближнього й дальнього бою, натхненною примітивними представниками минулого.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ArchwingSongName": "Арквінґ",
     "/Lotus/Language/Fragments/ArsenalSongName": "Зброярня",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AshFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Еш",
+    "/Lotus/Language/Fragments/AtlasFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Атлас",
+    "/Lotus/Language/Fragments/BansheeFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Банші",
+    "/Lotus/Language/Fragments/BaruukFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Баруук",
     "/Lotus/Language/Fragments/BelowZeroSongName": "Нижче нуля",
+    "/Lotus/Language/Fragments/BeneathHerEyesSongName": "В її очах",
     "/Lotus/Language/Fragments/BizMarqueBopSongName": "Стусан Бізмарка",
     "/Lotus/Language/Fragments/CaliberChicksSongDesc": "Мелодія з «Caliber Chicks 2» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CanticleSongFragment": "Наспів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Ceres1": "Церера",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Ceres1Desc": "Церера — приклад виняткового нехтування ґрінерами проблем природного навколишнього середовища. Збільшення темпів будівництва бойових машин у зорелітнях забруднює планету й огортає димом і промисловими відходами. Ливарні ґрінерів розкидані по всій Материнській системі, що дає їм майже необмежений доступ до своїх флотилій.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ChromaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Хрома",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Citizens1": "Мирне населення",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Citizens1Desc": "Поки у всій Материнській системі ведуться бої між головними ворожими угрупованнями, багато місцевих реле тенно населяють мирні організації та купці. Серед них також можна знайти мандрівних торгових колекціонерів, які пропонують рідкісні товари, наставників, які пропонують навчання та знання, а також засуджені синдикати зі своїми ритуалами та вченнями.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ColdTundraSongName": "Крижана тундра",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ColdwaveSongName": "Холодна хвиля",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ConsumeUsSongName": "Поглинь нас",
     "/Lotus/Language/Fragments/CoreContainmentSongName": "Захист ядра",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Corpus1": "Корпус",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Corpus1Desc": "Корпус, націлений на накопичення багатств, очолюють невловимі промисловці-новатори, що заявляють про свою спадковість від самих орокінів. Цей добірний правлячий клас — закрита торгова організація, що використовує людей і робототехніки для забезпечення своїх потреб. Семеро нарікали їх культом купців.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorpusCrew1": "Екіпаж Корпусу",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorpusCrew1Desc": "Робоча сила та служба безпеки Корпусу — переважно торгової гільдії — здебільшого складаються зі спеціально виведених гуманоїдних екіпажів і твариноподібних роботів. Усі вони однаково цілковито віддані праці внаслідок пропагандистських і ритуальних учень.",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefADesc": "Не бійся бідності. Бідність — гіркий ґрунт, з якого розквітають солодкі бажання.",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefAName": "Скромні починання",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefBDesc": "Багатство не любить неробства. Спокій — смерть. Завжди рухайся вперед.",
@@ -12086,96 +12117,478 @@
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefJName": "Нова імперія",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefKDesc": "Ми — істинне бажання. Ми беремо своє загребущою золотою рукою. Ми. Корпус.",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedReliefKName": "Ми — Корпус",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorpusGreedSongName": "Жадібність Корпусу",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusLichLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Сестри Парва» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusLichLoginSongName": "Мелодія «Сестри Парва»",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusRailjackLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Поклик „Буревісника”» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/CorpusRailjackLoginSongName": "Мелодія «Поклик „Буревісника”»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorpusWeapons1": "Зброя Корпусу",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorpusWeapons1Desc": "Дослідження та виготовлення зброї — важлива складова промисловості Корпусу. Їхні кресленики зрозумілі й точні, і в Материнській системі Корпус є найбільшим постачальником енергетичної зброї. Ці хитрі спекулянти намагаються уникати конфліктів під час війни та продають зброю будь-кому, хто може її собі дозволити.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/CorruptedSongName": "Уярмлені",
     "/Lotus/Language/Fragments/CrashCourseSongName": "Смуга перешкод",
     "/Lotus/Language/Fragments/CutThroughSongName": "Проріз",
     "/Lotus/Language/Fragments/DanteUnboundLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Данте вільний» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DanteUnboundLoginSongName": "Мелодія «Данте вільний»",
     "/Lotus/Language/Fragments/DeadlockLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Протокол „Мертва точка”» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DeadlockLoginSongName": "Мелодія «Протокол „Мертва точка”»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DecryptedSongName": "Розшифровано",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DeepestDarkSongName": "Найглибша темрява",
     "/Lotus/Language/Fragments/DeimosLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Серце Деймоса» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DeimosLoginSongName": "Мелодія «Серце Деймоса»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DerelictsSongName": "Блукачі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Dojo1": "Доджьо",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Dojo1Desc": "Щойно пробуджені воїни тенно, не маючи постійної домівки, об'єдналися для будівництва власних таємних храмів. Архітектура всередині уособлює походження тенно, але в цих сховках для координації зв'язку, тренувань і медитацій, безперечно, чітко прослідковується вплив орокінської культури.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DreadnaughtSongName": "Дредноут",
     "/Lotus/Language/Fragments/DripSongName": "Крапельки",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DustsDominionSongName": "Панування тліну",
     "/Lotus/Language/Fragments/DuviriKullervoLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Сім гріхів Куллерво» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DuviriKullervoLoginSongName": "Мелодія «Сім гріхів Куллерво»",
     "/Lotus/Language/Fragments/DuviriLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Парадокс Дувірі» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/DuviriLoginSongName": "Мелодія «Парадокс Дувірі»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetADesc": "Я від природи цікавлюсь усім. І нічого не можу вдіяти. Тож я лишу ці записи для тих, хто йтиме за мною… хто цікавитиметься — як і я — походженням нашого дому.\r\n\r\nСьогодні Дувірі — скупчення роз'єднаних островів навколо палацу, наче хтось розсипав їх із нього. Але на початку віків, коли королівство це було новим, воно вартувало імені.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetAName": "Ми не ті, ким були",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetBDesc": "Коли з’явилося Дувірі, то було чимало… невимовно жахливих островів. Пляма Страт, Золоте Лігво, Виворотне Дерево, ущелина Швів та Щедре Болото. Відомі місця, але всіх їх зустріла смерть — у пащі вічноголодної Порожнечі. Лише Лорна позбулися навмисно.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetBName": "Острів Лорн",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetCDesc": "За всі часи правління Тракса відомо, що лише двоє чужинців потрапили до Дувірі.\r\n\r\nПершим був монах Тешин. Він упав із неба в озеро на острові, який ми кличемо тепер Землі Самітника.\r\nНапівмертвого Матіла витягла його на берег й виходила — її цілющі зілля допомогли одужанню. Ніколи не бачила нікого подібного його тілобудові. Однак… на відміну від нас… він старішає.\r\n\r\nІнший чужинець прибув набагато раніше. Задовго до появи Кровоточивої Землі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetCName": "Землі Вченого",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetDDesc": "Острів Некропіль був найбільшим островом Дувірі… і найдивнішим. На перший погляд, можна було сказати, що там лише одні цвинтарі, заповнені надгробками, дерев’яними хрестами, саркофагами й прикрашеними могилами. Але сміливці, що ризикували й порушували спокій того місця, не знаходили ані тіл, ані здобичі. Ані кісточки, ані черепа. Ні зуба, ні волосинки.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetDName": "Ляльковий мавзолей",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetEDesc": "Острів Маніпура був виноградником Дувірі. Сестринство торговців Калавенті, далеких родичів Матіли, мали там вілли. Їхні орендарі-фермери вирощували соковитий виноград, вино з якого йшло на підношення даксам.\r\n\r\nДень Підношення був великим святом у бараках даксів. Яскутай у вуалях наливали чашу за чашею, дакси вихвалялися своїми старими шрамами й розповідали історії їхнього походження, а старі пісні лунали до пізньої ночі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetEName": "Острів Маніпура",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetFDesc": "Утрата й забуття озера Верула дуже болить. Були часи, коли там проводилися дувірські фестивалі. На річницю коронації Тракса дувірці збиралися й робили церемонійні пливучі острови. На них вони плавали, співали, грали на музичних інструментах та запалювали ліхтарики на честь Тракса.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetFName": "Озеро Верула",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetGDesc": "Острів назвали Рогом Достатку за його родючість. Ґрунт, темний та насичений поживними речовинами, давав врожай коренеплодів та зелені, які аж світилися життям. До палацу прямували вози, вщерть заповнені підношеннями.\r\n\r\nЦе все було, звичайно, за волею короля — бо яке ж то королівство без своїх селян? Воля його створила острови, і тільки завдяки їй безтурботно вони існують, день за днем.\r\n\r\nОднак, одного ранку, який нічим не вирізнявся від інших, фермер Говрел устромив заступ у землю, а звідти полилася кров.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetGName": "Кровоточива Земля",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetHDesc": "Були часи, коли діти Дувірі навчалися.\r\n\r\nНад островом Академією, у крейдяних печерах, були класи з грубо обтесаними стінами та освітлені синіми гасовими лампами. Мудреці навчали всього, що потрібно було знати: Сімох принципів, геометрії, першооснов, гармонії та резонансу, священних сказань. А найголовнішим було вчення про безсумнівну доброчесність Доміна Тракса.\r\n\r\nА потім, незадовго після Зливи Ланцюгів, з'явилося перше з Порожніх Дитят.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetHName": "Печери Академії",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetIDesc": "О, як же я любила Ґалерію. Це був острів простої краси, де білі статуї витиналися з-під землі, наче росли там. Вони були класичні за образами, відповідно прикрашені, і кожна мала інструмент чи позначку свого ремесла. Я назвала їх Писарем, Віщуном і Шодзіністом.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetIName": "Ґалерія",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetJDesc": "У чудових землях по цей бік Стіни щасливо жила-поживала Матіла з двома дітками.\r\n\r\nКолись давно був і чоловік у неї. Але за кожної спроби поговорити про нього вона просто німувала, вклякнувши на місці, наче пацюк перед гадюкою.\r\n\r\nЗвали його Ґармій. А був він наглядачем сіроскляного маяка на острові Наглядача.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/DuviriSetJName": "Острів Наглядача",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Earth1": "Земля",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Earth1Desc": "Через токсичну атмосферу Землю покинули вже дуже давно. Нині вона заросла мутованими масивами джунглів, які поглинули більшість ознак попередніх цивілізацій. На поверхні все ще живе зараження та дикі тварини, але всі цінні речі розграбовані й вивезені падальниками вже багато поколінь тому.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EarthSettlements1": "Земні поселення",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EarthSettlements1Desc": "Ґрінерам, як і більшості живих організмів, для виживання потрібна вода. Вони протягом багатьох років із труднощами, але видобували прісну воду з надр землі, сховану під височенними лісовими наметами. Про тривале перебування ґрінерів на планеті свідчать численні застави, давно порослі велетенськими коренями, мохом та іншою рослинністю.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentA": "Рівнини Ейдолонів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentADesc": "Місце останнього двобою між Ґарою, чемпіоном Унум, і велетенським свідомим, який хотів безроздільно панувати відновлювальними силами Вежі. Нині менші спантеличені рештки cвідомого блукають рівнинами у спробах об'єднатися. Остронці сподіваються, що цього ніколи не станеться.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentB": "Прадавня історія",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentBDesc": "Багато питань ще лишилося. Яка ж справжня історія Цетусу? Хто така Унум і скільки часу вона живе в єднанні з Вежею? Яке відношення до неї мають Писарі та якій таємній цілі вони слугують? Архіваріус Онкко зберіг велику частину старих оповідань, але яка частина з них правдива?\r\n\r\nЯкщо й існує якась схема розкриття таємниць чи якесь кінцеве визначення, то в одному можна бути впевненим: тенно прибули до Цетусу не випадково.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentC": "Плоть вежі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentCDesc": "«Ханун! Ханун! Очистити сектор чотири-два-сім-п'ять! Шокові заряди встановлено! Евакуація за п'ятсот метрів від бумвард! Готуйтеся розпалити вогонь! Готуйтеся розпалити вогонь!».\r\n\r\nУнум вказує, коли й де можна забрати частину її тіла-храму. Таким чином її тіло постійно відновлюється, надаючи послідовникам плоть для продажу, храм-куву для очищення й олію для створення дивовижних пахощів. Іноді в субстратах її буття можна знайти рідкісне відкриття — забуту технологію. Протосутність. Речі, які заманюють мандрівників з усієї системи до Унум і так щедро нагороджують місцевих.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentD": "Говірка остронців",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentDDesc": "Свазду-ла — звичайне привітання.\r\nШо-ла — «Бувай».\r\nСура — «Друг».\r\nДа-дап — «Дякую».\r\nАй-йо — звичайний вигук. Можна перекласти як «овва».\r\nЛок геб — «Агов».\r\nЧут! — «Тихо!» (прохання).\r\nКруна метта — «Будь ласка» (моління).\r\nХанун! — «Увага!» (попередження).\r\nУтз — багатозначний вираз, додається в кінці речення. «Я щасливий утз» — «Я дуже щасливий».\r\nДог-ґа — «Поквапся» (терміновість).",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentE": "Знаряддя для збору",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentEDesc": "Унум сама повідомляє, яку частину її тіла-храму можна забрати на благо Цетусу. Бурильники підіймаються на величезні риштування, пробивають отвори в стінах храму і встановлюють там потужну вибухівку. Над дахами лунає заклик «Готуйтеся запалити вогонь!», який означає, що потрібно забратися з вулиць і провулків на шляху вибухів. Вони розривають священну плоть і вивільнюють величезні полотна, які потім витягуються і скочуються за допомогою довгих ножів-білгуків. Після цього спритні водії повітряних куль мають доставити здобич м'ясарам внизу.\r\n\r\nРізники: ті, хто вирізають плоть храму.\r\n\r\nЗакладальники: ті, хто закладають вибухівку уздовж вибраних ліній і «запалюють вогонь», видобуваючи вирізану плоть для завантаження повітряних куль.\r\n\r\nВитягувачі: ті, хто в кінці зміни видобувають зі щіток олію.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentF": "Ґрінерські розкопки",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentFDesc": "Можливо, це побічний результат розкиданого всіма рівнинами тіла cвідомого. Можливо, Вежа тут саме через це. Або ж, можливо, це просто збіг обставин… але рівнини дуже родючі й багаті на копалини й ресурси. Настільки багаті, що ґрінери ризикують видобувати їх, усвідомлюючи ймовірність викликати на себе гнів остронців і тенно, а також лють самого ейдолона.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentG": "Підсилювачі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentGDesc": "Ейдолони — це не звичні рівнинні тварини, їх не можна здолати звичайними знаряддями простого мисливця. «Підсилювачі» концентрують волю користувача у вбивчий промінь, спроможний знищити одного з цих велетенських чудовиськ.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentH": "Писарі Цетусу",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentHDesc": "Потайні й шановані, незвичні й закриті Писарі — найближчі послідовники Унум. Їхній дивний і міцний зв'язок із нею й між собою створює дивні взаємовідносини із причинністю.\r\n\r\n«Кожен із нас — точка зору в безлічі сутностей, що зливаються в Унум. Ми спостерігаємо, передбачаємо, заступаємося».",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentI": "Купці Цетусу",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentIDesc": "— Прив'язування до когось — це біль. Чого б ви не жадали отримати чи втратити, є двері, за якими простирається благодать.\r\n\r\n— Мої двері — це постачання рубедо. Скільки коштує відчини їх?..\r\n\r\n— 3 000 кредитів плюс податок.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentJ": "Залишки орокінів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentJDesc": "Можливо, орокінська імперія й загубилася в тумані історії, але вцілілі знайшли нове застосування тому, що лишилося.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentK": "Ґрінерські «Бивні»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentKDesc": "Ці ударні війська, розташовані на рівнинах для допомоги у вивченні й розумінні ейдолонів, пильно стежать за операціями ґрінерів. Вони чекають, коли сила цього бездумного Свідомого стане їхньою… і спрямують її на стіни Цетусу.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentL": "Життя збиральника",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentLDesc": "Остронські сімейства-клади, що живуть пошуками корисного в непотребі, збудували собі фортецю на кістках орокінської цитаделі. Остронці вірять, що всі речі можуть мати ще одне застосування, і те, що здається нічого не вартим зараз, потім може стати в пригоді.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentM": "Пожинання вежі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentMDesc": "Полотно храмової плоті спускається м'ясарам і різникам, що чекають внизу. Водій повітряної кулі утримує свій тендітний літальний апарат рівно, поки під його вантаж підлітає летюча платформа. Старигань віддає наказ: «Ріжте мотузки!».",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentN": "Цетус",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentNDesc": "Хоча остронські летючі ринки й подорожують просторами Материнської системи, Цетус лишається їхньою домівкою. Центр торгівлі, де мандрівники з усієї системи зустрічаються й обмінюються інформацією чи товарами. І там вони почуваються в безпеці, бо Унум охороняє закони бартеру й перемовин. Ґрінери й Корпус не мають жодного впливу на Цетус.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentO": "Остронські ремісники",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentODesc": "Меркантильна культура остронських збирачів породила розвинену культуру ремісників різних сфер, які для досягнення приголомшливих результатів здатні використовувати будь-який матеріал під рукою. Побічним ефектом збирання плоті храму є невеликий дощ із золотого пилу, який може призвести до хвороби під назвою «позолочена легеня». У зв'язку з нею в Цетусі з'явилася неповторна культурна традиція створення масок.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentP": "Тералист",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentPDesc": "Ці простакуваті істоти виринають з озер на заході сонця й повертаються в них на світанку. Вештаючись нічними рівнинами, вони виють і шукають те, що майже не пам'ятають. Повноцінність. Цілісність. Розум і зловісну мету. Те, що вони бажають, але, якщо доля всміхнеться, ніколи не знайдуть.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentQ": "Остронці",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentQDesc": "«Я вважаю нас дивом. Імовірністю один на мільйон. Наше існування — найхиткіше з усіх існувань. Завтра нас можуть знищити, та завдяки нашій кмітливості живемо вже протягом тисячоліть».\r\n\r\nОро-кін-ка: духовні прихистки для душ орокінів, які колись населяли Цетус. Остронці вірять, що душі орокінів дадуть їм спокій, якщо їм подарувати невеликий будиночок. Кажуть, що це приносить удачу.\r\n\r\nЮун-бат: урни з питною водою, які остронці лишають за дверима для подорожніх монахів. Ніхто інший не має пити з них, особливо прибульці.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentR": "Тварини з Рівнин",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentRDesc": "«На рівнинах я вивчив, що природа адаптується значно швидше за нас. Кондроки гніздяться в ґрінерських комунікаційних вежах і стежать за лушпайками зі свідомих, в яких гризуни куаки створили свої гнізда-колонії. Дресирувальник Тізоней надає мені неймовірну допомогу в створенні каталогу дикої природи, оскільки він намагається приборкати всі її прояви», — Оннко, архіваріус Цетусу.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentS": "Життя в Цетусі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentSDesc": "Крик морських птахів. Ніжний, проникний аромат храмової крові. Сміх дітей. Крики торговців і крамонош. Рев зорельота, що приземляється поблизу. Далекий, несамовитий рев ейдолона. Цетус.\r\n\r\nОстронцям практично ніщо не дошкуляє. Вони ніби змирилися з тим, що буде. На думку прибульців, певний затишок їм дарує близькість Унум. Або, можливо, у них течуть певні сангвістичні знання загадкових Писарів.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentT": "Унум",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EidolonFragmentTDesc": "«Якщо Унум спілкується з тобою, мандрівниче, то це тому, що ти маєш вуха, щоби чути її, хоча спочатку можеш у це й не вірити».\r\n\r\nСутність, відома остронцям як Унум, а для невігласів-прибульців більше відома як «Стіна», має репутацію пророчиці. Достатньо багаті особи, які можуть дозволити собі придбати подорож до Цетусу, вирушають туди з надією отримати аудієнцію. Але Унум байдужа до багатства, і лише вона вибирає, хто й коли почує її слова.\r\n\r\nОстронці вважають, що вона є відцентровою силою всього Всесвіту та слухає нескінченну поезію причинно-наслідкових зв'язків.\r\n\r\nХтось полишає її помешкання гірко розчарованим, хтось — піднесеним, а хтось не знає себе від люті. Але одне є точним: надана нею інформація назавжди змінює того, хто її отримав.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EmberFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ембер",
     "/Lotus/Language/Fragments/EmpyreanLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Емпірей» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/EmpyreanLoginSongName": "Мелодія «Емпірей»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EquinoxFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Еквінокс",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Eris1": "Ерида",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Eris1Desc": "В області Ериди вже не відбуваються активні військові чи дослідницькі кампанії — планета вичерпана. Давно покинуті зорельоти Корпусу й ґрінерів безцільно пливуть орбітою, їх повільно поглинає техноорганічний паразит, відомий як «Зараження». Лишилося лише похмуре кладовище частково з'їджених суден, у чиїх формах ледь вгадується початковий вид… Покинуті, але не порожні.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentA": "Частина cпогадів Юдико 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentADesc": "Я заснувала «Солярійську єдність» у той день, коли стара втратила свого домашнього улюбленця. У той день, коли моя найліпша подруга спостерігала, як її руки віддають комусь іншому. У той день, коли моя мама втратила голову.\r\n\r\nЯ заснувала «Солярійську єдність» у той день, коли продала своє серце.\r\n\r\nЩоби придбати зброю.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentB": "Частина cпогадів Юдико 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentBDesc": "Одного дня Біз просто з'явився та навчив нас боротися з ними економічними й розумними шляхами. Ох… Іскро, ти б нас бачив. Ми спалювали заводи вночі та належно виконували свою роботу вдень. Я мала змусити людей повірити в нас. Повірити, що ми можемо щось змінити.\r\n\r\nІ це вбило значно більше людей, ніж Зууд зі своїми сестрами могли сподіватися.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentC": "Частина cпогадів Юдико 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentCDesc": "Це була незначна операція, яку ми практично й не провели. І це те, що не дає мені спокою вночі.\r\n\r\nПалуба 12.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentD": "Частина cпогадів Юдико 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentDDesc": "Усі, кого я знала, хто вірив у нас, кого я переконала приєднатися… померли. Батьки, рідні… сім’ї. Сестри Зууд. Приятелі Ногастика. Нікого не стало.\r\n\r\nОкрім нас і ще кількох, хто вцілів. Я, Біз, Зууд, Качечка. Більше я на таке не наважуся. Мої руки по лікоть у крові.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentE": "Частина cпогадів Юдико 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EudicoLoreFragmentEDesc": "Через кілька років потому Біз знову з’явився. А потім ти. І ось ми тут.\r\n\r\nЦе не перша «Солярійська єдність». І не друга. Але, так чи інакше, остання.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Europa1": "Європа",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Europa1Desc": "Європа — крижаний місяць Юпітера — одне з найбільших місць катастрофи сучасної війни. Розкидані рештки величезного зорельота-обеліска Корпусу всіяли засніжений пейзаж, а над ними продовжується битва. На іншому боці неживої поверхні працівники Корпусу відновлюють втрачені активи, продірявлюють льодовикові надра та збирають усе, що може відшкодувати фінансові втрати.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EuropaLandscape1": "Поверхня Європи",
+    "/Lotus/Language/Fragments/EuropaLandscape1Desc": "Умови для проживання на Європі сурові. Поверхня супутника Юпітера пласка й порожня — лише нескінченні намети снігу, що простягається за горизонт. Гострі уламки обеліска Корпусу — єдині реально помітні орієнтири. Під землею простягаються печери й тунелі непрозорого льоду, а також кришталеві озера, утворені природним шляхом або від надлишкового теплі після падіння обеліска.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ExecutorSongName": "Виконавець",
+    "/Lotus/Language/Fragments/FlowersFallSongName": "Осипається квіт",
+    "/Lotus/Language/Fragments/FluidMechanicsSongName": "Гідроаеромеханіка",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ForNarmerSongFragment": "За Нармер",
     "/Lotus/Language/Fragments/FromTheStarsSongName": "Поміж зірок",
+    "/Lotus/Language/Fragments/FrostFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Фрост",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GaraFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ґара",
     "/Lotus/Language/Fragments/GaraPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Ґари-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/GaraPrimeSongName": "Тема Ґари-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GarudaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ґаруда",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentA": "Уривок «Партнерство» 1/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentADesc": "Ще ніколи ситуація не була такою поганою. Течії посилюються в цьому відстійнику під назвою Рада. Неф Аньйо завоював прихильність Фрогда Бека, чим закріпив свою владу на Венері. Тепер всі погляди спрямовані на їхнього нового улюбленця. А течії… течії затягнуть мене на скон.  \r\n\r\nМене недооцінюють. Не помічають. Треба скористатися цим.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentB": "Уривок «Партнерство» 2/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentBDesc": "Я шукав переваги, і перевага з'явилася! Я думав, що старий дурень Реґус давно сконав, але ось він — як завжди багатий і довірливий! Ще й має пропозицію спільно розбагатіти. Каже, що має ще досі небачені технології! Технології Давньої війни. І йому потрібен інвестор. О-о, я добре інвестую…",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentC": "Уривок «Партнерство» 3/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentCDesc": "Це була не просто інвестиція. Реґус здивував мене. Як такий недоумок міг натрапити на таке диво — це просто… це… гаразд, проїхали. Його знахідка… неймовірно життєздатна. Де він знайшов цю технологію? Від неї несе системою Тау, але переваги від її використання… те, що я можу створити… прибуток, який я можу отримати… Рада більше не зможе мене недооцінювати!",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentD": "Уривок «Партнерство» 4/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentDDesc": "Вказана Реґусом ціна була високою, але я збільшив привабливість угоди, додавши найбільшу інтелектуальну власність Ради — систему комунікацій. Потім я підсунув цьому бовдуру договір із купою лазівок, подвійних тлумачень і обхідних шляхів… і він підписав його! Цей йолоп підписав його й навіть не проглянув!\r\n\r\nПодібне партнерство з будь-ким — це зобов’язання. Зобов’язання, яке невдовзі буде анульовано.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentE": "Уривок «Партнерство» 5/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentEDesc": "Реґус змінився. Або ж, можливо, він не такий уже й бовдур… і сьогодні я побачив те, що приховується під його маскою. Він більше не погоджується на все так просто. Цього разу він прийшов на нашу зустріч зі своїми радикальними пропозиціями. Цілковита зміна поведінки. І коли мені потрібно було йти, він посміхнувся. Посміхнувся, і на мить мені здалося, що його обличчя не мало нічого людяного.\r\n\r\nЦе неправильно. Я розриваю договір. Маю передчуття, що якщо негайно не зможу припинити це партнерство, то вже ніколи не вийду з нього.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentF": "Уривок «Партнерство» 6/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentFDesc": "Це був не Реґус. Це вже давно був не Реґус. Воно відкрило мені своє обличчя… це була Порожнеча. Я вклав угоду… зі cвідомим. Будівельники світів, руйнівники світів. Наш заклятий ворог. Ця угода не має жодної ваги. Навпаки, вони вимагають підкоритися. \r\n\r\nСі-Ті! Збирай послідовників. Озброюй наші «Кондори». Ці велетенські ракоподібні й гадки не мають з ким вони зв'язалися.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentG": "Уривок «Партнерство» 7/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentGDesc": "Сталося не так, як гадалося. Тисяча проти одного. Цей гротескний велет пройшовся крізь мої війська, як акула проходить крізь косяк. Ми ще ніколи не стикалися з тим, що ледь пошкрябали.\r\n\r\nТепер воно літає навколо мого дому. Послання зрозуміле. Я маю створити амальгами, а якщо відмовлюся, то ропалолист лишить від цього міста лише попіл.\r\n\r\nЯкщо мої супротивники дізнаються про це, мене чекатиме страта за зраду. Чи є в мене вибір, окрім підкорення?",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentH": "Уривок «Партнерство» 8/8",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GasCityFragmentHDesc": "Послідовники! Хороші новини! Ми перейшли до фази успішного партнерства з амальгамами. Згідно з нашою домовленістю їхні дані будуть утаємничені, а навколо судна буде створено безполітну область. \r\n\r\nЗ часом ми розповімо усе про наш проєкт. До тих пір знайте, що ми працюємо заради світлого майбутнього Корпусу! Життя — зиск.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GaussFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ґаусс",
     "/Lotus/Language/Fragments/GaussPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Ґаусса-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/GaussPrimeSongName": "Тема Ґаусса-прайм\r\n«Надпотужність»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GeneMoldsSongName": "Генетична цвіль",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhostsOfVoidSongName": "Примари Порожнечі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentA": "Пожирач",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentADesc": "«Воно пробилося з-поза стіни. Я пам'ятаю лише рев та роззявлену пащеку… його гнилий подих. Звислий язик. І… двох моїх друзів, розчавлених між ним і нашим зерносховищем. І те, як він із захопленням шматував їх… знову і знову… і знову…».\r\n\r\nОпитування з місця подій, Рівнини Ейдолонів, записано Сіґором Савою.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentB": "Бурав",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentBDesc": "«Його руки стрімко вилетіли вперед, свердла подовжувалися… проходячи крізь тіло Горвата туди й назад, мов крізь масло. Я все ще чую їхній скрегіт. Скрип зубів, що зводить мене з розуму. Крики Горвата».\r\n\r\nІнтерв'ю з місця подій, Рівнини Ейдолонів, записано Сіґором Савою.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentC": "Викидень",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentCDesc": "«Воно підійшло до мене, стенаючи, мов загублений кричить про допомогу. А потім огорнуло мене своїми глиняними холодними руками… і ось я тут. Прикутий до ліжка, можу лише ляси точити. Мало що від мене лишилося… лише спогади про його обличчя. Мов у немовляти».\r\n\r\nІнтерв'ю з місця подій, Рівнини Ейдолонів, записано Сіґором Савою.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentD": "Різак",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentDDesc": "«Кондзу віддав нам наказ. Стріляти спочатку в почвар із пилами. Ми бачили, на що вони перетворили наших братів і сестер. Ми не хотіли, щоб це повторилося з нами».\r\n\r\nІнтерв'ю з місця подій, Рівнини Ейдолонів, записано Сіґором Савою.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentE": "Гулі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentEDesc": "Я прибув на Рівнини Ейдолонів досліджувати не жахіття, а давню таємницю. Але, схоже, жахіття все ж мало що мені розповісти.\r\n\r\nГулі. Народжені й дозрілі в пітьмі, під ногами своїх ворогів. Народжені битися… убивати… і вмирати.\r\n\r\nСправді, якби жахіття могло мати місце, яке б називало своїм домом, то уява людей — найкомфортніше для нього місце.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentF": "Непереборна кількість",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentFDesc": "Гулі мають просту філософію: перемогти можна лише чисельністю й фактором несподіванки.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentG": "Хвиля пазурів і плоті",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentGDesc": "Неочікуваний жах… фактор несподіванки… і дешевизна створення. Гулі — це ударні загони, створені з переробленої генетичної суспензії ґрінерів. Їх швидко вирощують у діапаузних мішках. Ключ до перемоги — кількість над якістю. Хвиля пазурів і плоті зруйнує ворога, якщо такий навіжений наважиться стати проти неї.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentH": "Лікар Тенґус",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentHDesc": "Хоч і не генерал Вор створив гулів, проте використовує він їх доволі вміло.\r\n\r\nДякувати ж за створення цього жахіття варто нікому іншому як лікарю Тенґусу — батьку горезвісних нестабільних Трьох із Ґрастраґу. Гулі — найголовніше досягнення Тенґуса — розроблені в його лабораторії проти волі самого Вора й за фінансової підтримки одного злощасного радника. \r\n\r\nЦі почвари забезпечили лікарю схильність ґрінерських Королев.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentI": "Сила в кількості",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentIDesc": "Гулі — не передові війська ґрінерів, але нестачу бойових навичок вони цілковито компенсують своєю кількістю.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentJ": "Ударні загони",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentJDesc": "Гулі зазвичай виступають попереду стандартних загонів ґрінерів. Але до їхньої висадки війська мають тримати їх ситими… адже гулі швидко постають проти тих, хто неспроможний їх прогодувати.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentK": "Народжені померти",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentKDesc": "Надто змінені й дегенеративні гулі зараховуються до загонів смертників.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentL": "Неспинні",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentLDesc": "Вони не знають страху. Вони безжалісні.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentM": "Нова фаза",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GhoulFragmentMDesc": "Гулі не припиняють насуватися, навіть якщо зазнають значних втрат.\r\n\r\nЦе нова фаза ґрінерської кампанії за панування в Материнській системі.\r\n\r\nБудь-яка розумна істота усвідомлює, що це реальна загроза для їхньої домівки.\r\n\r\nСіґор Сава, морфолог і антиквар.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentA": "Дитячі забавки",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentADesc": "Якщо діти Цетусу не допомагають своїм родинам у домашньому господарюванні чи сімейному бізнесі, часто можна побачити, як вони ганяються одне за одним вулицями та біля посадкових майданчиків. Залюбки грають у традиційні ігри, такі як «шунта» і «куброу чи вобі». Ще вони катаються на палицях і запускають човники з несвіжої скоринки хліба.\r\n\r\nПісля появи тенно в дітей з'явилася нова розвага — вони розігрують епізоди з почутих про пригоди тенно розповідей.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentB": "Дружба",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentBDesc": "Цетус мовою остронців означає «той, що не має землі, не має клади; тіло, що перетворилося на попіл, який розвіяв безтурботний вітер». Згідно з історією це місто заснували для всіх, незалежно від клади, роду діяльності чи походження. Тут дружба триває все життя. Це легко уявити, адже взаємна підтримка й захист були надзвичайно важливими в перші дні міста, коли рівнинами блукали ейдолони, а бойові загони ґрінерів постійно нападали. \r\n\r\nЗ часом ця риса стала ключовою в остронській культурі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentC": "Скляна Воїтелька",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentCDesc": "Історії про древню воїтельку на ім'я Ґара передаються усними оповідками. Згідно з ними вона була найближчою супутницею Унум і відмовилася покидати свою любов, коли Лотос наказала своїм дітям утікати. \r\n\r\nКоли один зі свідомих зруйнував більшість інших Веж, коли він спрямував мільйони своїх очей і рецепторів у бік Унум, саме Ґара віддала своє життя на захист приятельки, і саме вона розбила свідомого вщент. Тералисти — бездумні почвари, що вештаються тепер рівнинами — це все, що лишилося від нього.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentD": "Ніч у Цетусі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentDDesc": "Віддалені жалобні стогони ейдолона, що оплакує терор, який він колись уособлював — ці звуки лунають поміж провулків і вулиць, проносяться над дахами просто у вуха тих, хто вже ліг спати.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentE": "Страви остронців",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GlassFragmentEDesc": "Чімурр: заповніть гарбуз листям бомби, залийте окропом і процідіть через вигоріле стебло юта. Дуже стара остронська традиція. Частування гостей — прояв об'єднання й дружби. \r\n\r\nГарпу: свіжозварений чімурр із розплавленим маслом вобі створює смачний ситний напій. Його часто подають із сіллю та борошном балба. Завжди подається гарячим. \r\n\r\nНастоянка даку: дуже цінний напій. Сума доні (Вид сумчастих, що проживає в низинній місцевості) їсть горіхи пека, а потім випорожняється ніжною пастою. З цієї пасти остронці виготовляють настоянку. \r\n\r\nЗолота ікра: збирається в бездонних глибинах на кшталт Ґеонатового шельфу. \r\n\r\nКубучі: заквашений сорго. Дешева настоянка. Жоден остронець не буди пити це пійло на людях. Якщо прибулець п'є кубучі, то всі знають, що це новачок і легка здобич. \r\n\r\nВино: деякі купці стверджують, що можуть запечатати пляшку «етерним підписом» людини, від якої потрібно позбутися. Напоїть їх ввечері, виносьте вранці. \r\n\r\nІто-да (послід термітів): сповнений поживними мінералами. Скуштувавши його, подорожній зможе втамувати голод і протриматися значно довше.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrakataSongName": "Ґраката",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrendelFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ґрендель",
     "/Lotus/Language/Fragments/GrendelPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Ґренделя-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/GrendelPrimeSongName": "Тема Ґренделя-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Grineer1": "Ґрінери",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Grineer1Desc": "Нескінченні армії ґрінерської імперії складаються із загнилих недалеких клонів, схиблених на загарбанні всього живого в Материнській системі. Їхні життя короткі та сповнені насилля — переважно через генетичний дефект, подарований колишніми орокінськими господарями.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerLabour1": "Робоча сила ґрінерів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerLabour1Desc": "Суворі закони органічної інженерії наклали жорсткі обмеження на психічну й фізичну діяльність ґрінерів. Початковий людський генофонд, який використовувався для їхнього створення, уже давно втрачено. Замість нього використовуються сумісні й високодієві генетичні варіації, які технічно подовжують життєвий цикл ґрінерів, що зазвичай складає кілька десятиліть.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerLeadership1": "Керівництво ґрінерів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerLeadership1Desc": "Усі ґрінери — це клони з одного набору генетичних кодів класу «Оригінал». Їхній життєвий цикл можна подовжити за допомогою перероблених частин інших клонів, але з часом їхній генетичний матеріал деградував. Його безсистемні поліпшення деформували більшість із них і сприяли появі різних шкірних захворювань. Після кількох десятиліть сумлінної служби добірні ґрінери можуть назбирати достатньо коштів, щоб замінити або посилити пошкоджені органічні частини кібернетичними доповненнями.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerOnslaughtSongName": "Ґрінерський штурм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerTechnology1": "Технології ґрінерів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/GrineerTechnology1Desc": "На відміну від Корпусу, ґрінерів важко назвати винахідливими чи майстерними. Вони відоміші радше за рівень насилля й військовий досвід. Однак упродовж своєї історії ґрінери показали, що здатні розвивати власні технології. Під металевими іржавими пластинами, вицвілою фарбою й іншими складниками із вторинних матеріалів ховаються якісні пристрої, які використовуються для досліджень, виробництва й ведення бойових дій.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HarrowFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Гарроу",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HildrynFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Гільдрина",
     "/Lotus/Language/Fragments/HildrynPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Гільдрини-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/HildrynPrimeSongName": "Тема Гільдрини-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HisLightSongName": "Його світло",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HunhowSongName": "Ганго",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HybridAbominationsFragment": "Гібридні потвори",
+    "/Lotus/Language/Fragments/HydroidFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Гідроїд",
     "/Lotus/Language/Fragments/HydroidPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Гідроїда-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/HydroidPrimeSongName": "Тема Гідроїда-прайм",
     "/Lotus/Language/Fragments/IWannaBeYourGOBSongName": "Хочу бути твоїм РОТом",
+    "/Lotus/Language/Fragments/InarosFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Інар",
     "/Lotus/Language/Fragments/InfectionSongName": "Зараження",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Infestation1": "Зараження",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Infestation1Desc": "Материнською системою поширюється Зараження — техноорганічний паразит, який чіпляється до природних і синтетичних форм і починає повільно зжирати носія, вносячи зміни на молекулярному рівні. Органічні матеріали перетворюються на нові гомогенні організми, а твердіші неорганічні матеріали, як-от метали, змінюють свою структуру й перетворюються на псевдоорганічну речовину, що містить характеристики попередньої форми.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Infested1": "Заражені",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Infested1Desc": "Зараження живого природного організму й подальше перетворення його молекулярної структури відбувається значно швидше, ніж перетворення великих синтетичних суден чи механізмів. Заражені наніти швидко руйнують органічну тканину й починають змінювати характеристики й функції істоти на такі, що ідеально пасують до виживання й самозахисту. У багатьох випадках у цих жахливих меморіалах усе ще можна помітити сліди первісної форми жертви.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/IroncladSongName": "Непорушний",
+    "/Lotus/Language/Fragments/IvaraFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Івара",
     "/Lotus/Language/Fragments/JadeShadowsLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Нефритові тіні» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/JadeShadowsLoginSongName": "Мелодія «Нефритові тіні»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Jupiter1": "Юпітер",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Jupiter1Desc": "Розгорнути видобувні роботи на зірці не неможливо. Багатий на рідкі метали газовий гігант Юпітер кидає збиральним машинам виклик своєю підвищеною силою тяжіння, інтенсивним магнітним полем та екстремальними температурами. Лише найзатятіші наважаться тут працювати. Тому серед хмар зовнішньої атмосфери Юпітера панує наукова сила Корпусу.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/KhoraFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Хора",
     "/Lotus/Language/Fragments/KhoraPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Хори-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/KhoraPrimeSongName": "Тема Хори-прайм",
     "/Lotus/Language/Fragments/KickOutTheGunsSongName": "Діставайте зброю",
+    "/Lotus/Language/Fragments/KlokkitSongName": "Дзиґар",
     "/Lotus/Language/Fragments/KuvaLichLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Прадавня кров» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/KuvaLichLoginSongName": "Мелодія «Прадавня кров»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LandingCraft1": "Десантне судно",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LandingCraft1Desc": "Судна для швидкого доставлення ворфреймів на завдання мають різні конструкції, але всі вони зазвичай класифікуються як зорельоти малої дальності дії класу «Скрадний». Вбудовані у фюзеляж системи непомітно запускають ворфрейма в ціль, після чого судно відлітає до точки евакуації. Між операціями десантне судно прикріплене до материнського зорельота — орбітра.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LavosFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Лавос",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentA": "Уривок спогадів Ногастика 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentADesc": "Коротше, рідні я не мам — ні біологічної, ні логічної. Мамка й батя згоріли, лишень почали батрачити на «Солярійську єдність». Хотів до вентижевжиків піти, а потім Храм такий прийшов забрати те, що я в них поцупив, то тіко макітру мені й лишили. Тож гірше бути вже не може.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentB": "Уривок спогадів Ногастика 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentBDesc": "Якщо ти майже MOA, то до вентижевжиків тобі зась. Не влізеш, не проповзеш, не станеш на к-драйв. То я й зібрав собі логічну сім'ю в крамниці. Схожість є, ага? Наша сімейна риса.\r\n\r\nТа вентижевжиком хотів би бути, так. Сто відсотків.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentC": "Уривок спогадів Ногастика 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentCDesc": "Пан Бізнес дуже добрий до мене після… після того випадку. Завжди приходить із чимось. Кажу, шо не тра, а він такий: «Під час революції найбільше жертвує найслабкіший. Ти зіграв свою роль, щоб я зіграв свою». І такий простягує мені каністру поживних речовин або інші ніштяки, які я можу втулити десь. Це, звісно, мило і все таке, але чого ж він завжди такий сумний?",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentD": "Уривок спогадів Ногастика 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentDDesc": "Пан Бізнес наштовхнув мене на думку: ми з моїми MOA пов'язані. Мені шось тра — вони це роблять. Якщо Неф знову надумає «розібратися» із «Солярійською єдністю» своїми MOA… Може, я зможу підмінити їх своїми? Типу, залізти в їхню голову, ага? Я, цей, звісно, хотів би лабати людям свою музику, але хто сказав, шо я не можу бути гарнюнім павуком у центрі великого павутиння хитрощів та інтриг?",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentE": "Уривок спогадів Ногастика 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LegsLoreFragmentEDesc": "Тусуюся я якось у себе, уже вирубатися планую, і тут чую, як Бун і Рокі з іншими жевжиками починають на трубах лабати скеґ. Ритм кльовий, тож я й собі підспівувати почав. Захопився й голосно загорланив, і раптом скеґ стих. Я принишк. «Накосячив», — подумалося. І тут вентиляційна решітка відчиняється, влазить голова Буна й каже: «Продовжуй, ну!». Не спав майже всю ніч. Сусіди також.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Lephantis1": "Лефантис",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Lephantis1Desc": "Наявні представники Зараження мають різні жахливі форми. Якщо деякі заражені організми своєю статурою й фізичними характеристиками все ще нагадують самих себе, то старші істоти набули неповторних змінених рис через поступове пристосування до свого середовища й поїдання нових жертв для продовження своєї еволюції.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LifeInDecaySongName": "Життя в розпаді",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LimboFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Лімбо",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentA": "Уривок спогадів Качечки 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentADesc": "Писарі хотіли, щоб я продавала зброю тенно. У Фортуні. Дідька лисого. Писарі. Потайливі, улесливі, говіркі фанатики-амбідекстри. Не можна довіряти тим, хто ніколи не висловлюється чітко. Сказала їм: «Дякую, але не цього разу». \r\n\r\nУ мене вже була одна справа: контракт на евакуацію втікача з Корпусу на ім'я Джаб Лотт. \r\n\r\nПисар лише посміхнувся. Тією посмішкою, яку я ненавиджу понад усе. Посмішка того, хто думає, що на два кроки попереду співрозмовника.\r\n\r\nЧим більше я про це розмірковую, тим більше переконуюся, що так і було.\r\n\r\nПрату. Так його звали. Писар Прату, Другий сагд.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentB": "Уривок спогадів Качечки 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentBDesc": "Джаб Лотт: Сьогодні?! Я не знав, що це буде саме сьогодні! \r\nКачечка: Бо так зазвичай і працює евакуація ворога! *постріл* Якщо *постріл* хочеш, *постріл* то можеш призначити зустріч на пів на третю наступного тижня *постріл*! І не забудь поставити в копію свого керівника й половину команди безпеки!\r\nДжаб Лотт: ТРЯСЦЯ! \r\nКачечка: Щось не так?!\r\nДжаб Лотт: Я ЛИШИВ УСІ СВОЇ ФАЙЛИ В КАБІНЕТІ! НУ, ЦЕ, ТИПУ, НАЙГОЛОВНІША ПРИЧИНА, З ЯКОЇ ТИ ТУТ!\r\nКачечка: Які файли? Мені про них ніхто нічого не казав! \r\nДжаб Лотт: Бо я їм про них нічого не казав!\r\nКачечка: Кому «їм»? Кому «їм», Джабе?!\r\nДжаб Лотт: Писарям, зрозуміла? Писарям!\r\n\r\nІ тоді все почало сходитися. Це була підстава.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentC": "Уривок спогадів Качечки 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentCDesc": "Складно було, та ми змогли заховатися за важкою перегородкою, а потім дістатися кабінету Лотта. \r\n\r\n\r\nКачечка: Вони ніколи б не билися так за якогось конторника середньої ланки. Хто ти такий??\r\nДжаб Лотт: Джаб. Лотт. Другий помічник архітектора на проекті Нефа Аньо з відновлення Венери. Я… маю інформацію.\r\n\r\nІ потім він сказав це.\r\n\r\nДжаб Лотт: Для Солярісної солідарності.\r\n\r\nА потім його вбили.\r\n\r\nДжаб Лотт: Уф!",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentD": "Уривок спогадів Качечки 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentDDesc": "Тож «Солярійська єдність» знову підвелася на ноги. У мене у Фортуні друзі. Перша спроба «Єдності» збити корону з голови Нефа ледь не закінчилася їхньою смертю. Ну, багатьох таки вбили. Якось Біз розповів мені, яким чином уцілів у тому жахітті: «Якщо на Палубі 12 пожежа, то палуба блокується. Туди не варто ходити. Бо можна згоріти. Чекаєш, поки вогонь випалить увесь кисень. А лише після цього заходиш, оцінюєш шкоду й починаєш прибиратися». Я не можу заблокувати дванадцяту. Бо я там живу.\r\n\r\nКачечка: Яка інформація? Кажи! Кажи негайно!\r\nДжаб Лотт: Неф. Долина. Матері Куль… Розробляється… \r\nКачечка: Що? Що розробляється?!\r\nДжаб Лотт: Щити… супутники… Матері Куль… неможливо… \r\nКачечка: Джабе? Що? Матері Куль неможливо що? Джабе!",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentE": "Уривок спогадів Качечки 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LittleDuckLoreFragmentEDesc": "Біз урятував мене від миття туалетів на Фобосі. Зробив мене тою, ким я є. Але лише тому, що я пішла раніше ніж стала тим, ким він був.\r\n\r\nТепер… тепер мені потрібно повертатися. Усе, що Джаб знав… Біз мав знати. Юді мала знати. Якщо я їм не розповім, то всі у Фортуні можуть загинути. Такі конторники як Джаб не ризикують викрити себе, якщо справа не вкрай серйозна. Усе, що Неф придумає з цими Матерями Куль, може молотом упасти на «Солярійську єдність». Тож треба повертатися. Я не зможу спати нормально, якщо з Фортуною щось станеться.\r\n\r\nТож, Качечко, годі вже з тебе пошуків скарбів. Годі з тебе рятувальних завдань. Повертайся туди, звідки все почалося, і май надію, що цього разу «Солярійська єдність» не згорить разом із тобою.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LokiFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Локі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Lotus1": "Лотос",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Lotus1Desc": "Лотос — таємнича супутниця, наставниця й провідна зоря для щойно пробуджених тенно. Вона спрямовує їх із невідомого віддаленого місця. Її минуле сповнене безлічі історичних подій, а знаннями про відомий всесвіт — минулий і теперішній — Лотос може конкурувати з найрозумнішими цефалонами. Вплив її простягається далеко, вона має багато союзників, але її кінцеві наміри піддаються сумнівам.",
     "/Lotus/Language/Fragments/LotusEatersLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Пожирачі лотоса» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/LotusEatersLoginSongName": "Мелодія «Пожирачі лотоса»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LullabyOfTheManifoldAdissLamentSongName": "Колискова Різнобічності — плач Адіса",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LullabyOfTheManifoldDuskSongName": "Колискова Різнобічності — Сутінки",
+    "/Lotus/Language/Fragments/LullabyOfTheManifoldSongName": "Колискова Різнобічності",
     "/Lotus/Language/Fragments/LundoraCallingSongName": "Поклик Ландори",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MarchOfTheMoaSongName": "Марш МОА",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Mars1": "Фобос",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Mars1Desc": "За Фобос завжди йде боротьба. На орбіті й поверхні цього марсіанського місяця постійно відбуваються сутички між невтомними ґрінерами й Корпусом. Є ще багато невирішених питань і загадок цього природного супутника, тому що всі дослідження затягнулися через нескінченну війну.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantADesc": "І прийшло бачення, що щось нове заворушилося під землею. Воно шукає тіло, яке може назвати своїм. Воно прагне покарати тих, хто звели його в могилу.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantATitle": "Поява нової загрози",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantBDesc": "Фрагмент древнього свідомого, що колись наводив жах на ці рівнини.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantBTitle": "Давно забуте жахіття",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantCDesc": "Захисник рівнин, якому було наказано вбивати привидів ейдолона, котрі постійно поверталися з того світу та становили загрозу Вежі Унум. Ніч за ніччю він знищував їх. Але однієї ночі щез, загубився… навіки.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MaskOfTheRevenantCTitle": "Загублений",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Mercury1": "Меркурій",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Mercury1Desc": "Флот галеонів спостерігає за гірничими операціями ґрінерів, що проникають в астероїдне поле Меркурія. Просторі печери й закручені металеві коридори вказують на місця, де робітники видобували корисні копалини, змінюючи природний ландшафт під потреби ґрінерів.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MesaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Меса",
+    "/Lotus/Language/Fragments/MirageFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Міраж",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Moon1": "Луа",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Moon1Desc": "Занедбаний місячний пейзаж оповивають золоті кільця — розкішна архітектурна споруда, яка показує досягнення орокінів як у біологічних, так і в технологічних науках. Після того, як їхня епоха добігла кінця, тут лишилися непрозорі зали, які утримують разом те, що знищив ворог.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NekrosFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Некрос",
     "/Lotus/Language/Fragments/NekrosPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Некроса-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/NekrosPrimeSongName": "Тема Некроса-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Neptune1": "Нептун",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Neptune1Desc": "Корпус удосконалив автоматизоване виробництво та продовжує проявляти максимальну дієвість, створюючи роботизовані війська, що служать їм. Бездоганні виробничі лінії та технічна інженерія забезпечують стабільне виробництво робототехніки й розумних синтетичних машин.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NezhaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Неджа",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NidusFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Нідус",
     "/Lotus/Language/Fragments/NidusPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Нідуса-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/NidusPrimeSongName": "Тема Нідуса-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NovaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Нова",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NullUnitSongName": "Нульовий солдат",
     "/Lotus/Language/Fragments/NumbSongName": "Німування",
+    "/Lotus/Language/Fragments/NyxFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Нікс",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OberonFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Оберон",
     "/Lotus/Language/Fragments/OberonPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Оберона-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/OberonPrimeSongName": "Тема Оберона-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OctaviaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Октавія",
     "/Lotus/Language/Fragments/OctaviaPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Октавії-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/OctaviaPrimeSongName": "Тема Октавії-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OnCorrodedWingsSongFragment": "На пошкоджених крилах",
     "/Lotus/Language/Fragments/OnlyneSongDesc": "Хіти з альбому On-lyne «Вечірка всього твого життя».",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Orbiter1": "Орбітр",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Orbiter1Desc": "Оперативники тенно — це неймовірно мобільна ударна сила, і їхнє спорядження й обладнання повинне задовільняти всі їхні потреби. Менші десантні судна зістиковані з більшим зорельотом класу «Орбітр», на якому мандрівні воїни розміщують свою зброярню, кузню, а також системи досліджень.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OriginSystemSongName": "Материнська система",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Orokin1": "Орокіни",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Orokin1Desc": "Високошановна орокінська цивілізація володарювала на основі культури мистецтва, технології й архітектури. Щоби показати себе гідними просування соціальними сходами, потрібно пройти випробування орокінів у золотих і величних Залах Вознесіння. Велика ера орокінів — утопічного суспільства зі всеохопним керівництвом — скінчилася благословенним усвідомленням власного невігластва.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OrokinDerelict1": "Орокінський зореліт-блукач",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OrokinDerelict1Desc": "Навіть найрозвиненіша в культурному й технологічному плані цивілізація в історії не змогла стримати загрозу Зараження. Після того, як Порожнеча виплюнула зорельоти орокінів внаслідок невідомого катаклізму, вони лишилися недоторканими, порожніми й зарослими. Невтомна сила зараженої парості проникла в колись величні й пишні коридори орокінських суден і захопила їх.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/OurDiseaseSongName": "Наша хвороба",
     "/Lotus/Language/Fragments/PartyOfYourLifetimeSongName": "Вечірка всього твого життя",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Phobos1": "Марс",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Phobos1Desc": "У заповнених пилом каньйонах Марса колись жила примітивна й побожна цивілізація. Ці старі й сильно зношені помешкання дивом лишилися неушкодженими, навіть попри кількість ґрінерських механізмів, що прикріплені до них. Іржавий метал і пісок, просочений мастилом, позначають територію нових господарів.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/PhobosSettlement1": "Марсіанські поселення",
+    "/Lotus/Language/Fragments/PhobosSettlement1Desc": "Ґрінери відновили покинуті оселі стародавньої цивілізації, що були збудовані навколо велетенського пристрою орокінів, що змінює краєвид. Використовуючи наявні будівлі, теперішні мешканці Марса створили базу військових операцій в одному з небагатьох регіонів зі сприятливим кліматом, який забезпечується орокінськими технологіями.",
     "/Lotus/Language/Fragments/PickASideSongName": "Вибір сторони",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Pluto1": "Плутон",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Pluto1Desc": "Плутон — невелика й холодна планета з непридатними для органіки екстремальними кліматичними умовами. Але космічні комерсанти завжди знайдуть спосіб отримати прибуток у регіонах, куди інші й не наважаться подорожувати. Загони роботів охороняють виробництво у великих автоматизованих безлюдних заводах, що працюють у цьому районі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ProteaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Протея",
     "/Lotus/Language/Fragments/ProteaPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Протеї-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/ProteaPrimeSongName": "Тема Протеї-прайм",
     "/Lotus/Language/Fragments/PsychoKillianSongName": "Психоз Кіліан",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RapidAdaptationSongName": "Стрімке пристосування",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RedBrothSongName": "Червоне братерство",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RevenantFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ревенант",
     "/Lotus/Language/Fragments/RevenantPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Ревенанта-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/RevenantPrimeSongName": "Тема Ревенанта-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RhinoFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Райно",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Robotics1": "Робототехніка",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Robotics1Desc": "Корпус володіє передовими високими технологіями, які дозволяють створювати обчислювальні пристрої, зброю, зорелітні деталі тощо. Їхні твариноподібні роботи, які використовуються як робоча сила, вирізняються якісними металевими деталями й гнучкими синтетичними композитними сплавами. Для забезпечення належної слухняності та працездатності їхній штучний інтелект навмисно обмежений.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RootsAndFruitsSongName": "Плоди й корінці",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RosesFromTheAbyssSongName": "Троянди з Безодні",
     "/Lotus/Language/Fragments/RottenLivesSongName": "Зогнилі життя",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentA": "Уривок спогадів Грубіянки Зууд 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentADesc": "Базікало будить мене й каже, що біля шлюзу стоїть жінка, води просить. Її панцир обпалений, одяг тліє. Я йду за водою. Повертаюся, а там уже п'ять жінок. Усі співають. Кажуть, що вони з… Палуби 12.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentB": "Уривок спогадів Грубіянки Зууд 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentBDesc": "Палуби 12 не існує. Але я впевнена, що бачила вже їх раніше. Пішла набрати більше води. Повертаюся, а їх уже нема. Вертаюся назад у своє ліжко й відчуваю… вертаюся в ліжко й відчуваю лють, бо не знаю, що робити!",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentC": "Уривок спогадів Грубіянки Зууд 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentCDesc": "Пан Бізнес навідав мене. Незрозуміло. Для чого? Нащо стільки балачок, якщо є стільки роботи? Пан Бізнес висловив переконання, що… маячня якась… що я маю «змиритися з тим, що сталося на Палубі 12».",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentD": "Уривок спогадів Грубіянки Зууд 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentDDesc": "Палуба 12, Палуба 12… Та що це за «Палуба 12» така? Базікало зовсім перестав базікати. «Нічого страшного, що тебе там не було, Зууд. Саме це хотіли сказати тобі відвідувачки. Той вогонь призначався не то…». А-а! Годі! Якась маячня, нісенітниці, марнування мого часу!",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentE": "Уривок спогадів Грубіянки Зууд 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/RudeZuudLoreFragmentEDesc": "Стільки відвідувачів, і кожен хоче щось у мене забрати. Співпраця з ними — це мов незручний сон, а розмови з Базікалом — це як несподівано прокинутися від нього. «Вони реальні? А наскільки реальна ти, якщо ти спиш? Наскільки реальна ти, коли пливеш повітрям, уявляєш себе в іншому місці?» — це те, що Базікало хоче взнати.\r\n\r\nЗвідки жінки біля шлюзу знали моє ім'я?",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SarynFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Зарина",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Saturn1": "Сатурн",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Saturn1Desc": "Історично добре проторені торгові шляхи Сатурна зараз у блокаді ґрінерів. Їхні командувачі вважають, що це місце — стратегічна точка в подорожах системою, тож їхній військовий вплив тут дуже помітний. Під захистом патрульних галеонів вони безперервно тренують дедалі більші війська, тому контроль над цим регіоном наразі майже неможливо перехопити.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Sedna1": "Седна",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Sedna1Desc": "Якщо ще лишилося десь місце для нових відкриттів і розкопок давніх знарядь війни, ґрінери хочуть потрапити в цей куточок космічного дослідження першими. У вічному прагненні здолати своїх ворогів вони встановили численні застави на кордоні відомої нам Материнської системи, готові за наказом увійти на нову й незвідану космічну територію.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SentientTombsSongName": "Могили свідомих",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Sentinels1": "Вартові",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Sentinels1Desc": "На кордоні вивченого космосу дослідники тенно знайшли анклав невеликих, дивних розумних істот. Ці механічні створіння, на вигляд як органічні, мали певну схожість зі страхітливими Свідомими, що знищили людську цивілізацію. Однак ці маленькі істоти не виявляли агресію й негайно почали виконувати корисні завдання у своєрідному союзі з тенно.",
     "/Lotus/Language/Fragments/SevagothDeluxeSongDesc": "Спеціальний трек для Севаґота Ґлавка, що гратиме як фонова музика під час бою в стані Тіні Севаґота, а також його можна відтворити в сомакорді на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/SevagothDeluxeSongName": "Колискова Севаґота",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SevagothFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Севаґот",
     "/Lotus/Language/Fragments/ShadowgrapherSongDesc": "Мелодія з оновлення «Тіньопис» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/ShutItDownSongName": "Вимикай",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SleepingInTheColdBelowSongName": "Спочиваючи на холодній глибині",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentA": "Уривок спогадів Пальцедима 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentADesc": "Я… не маю нічого спільного з Корпусом. Найбільша шкода, завдана скупістю заради скупості, полягає в тому, що вона показує ту легкість, з якою чоловіки й жінки продають своє тіло, інтелект і голос… заради тих ідей, у які самі не вірять. Храм Прибутку — це ідеологія, яка вчить лише одному: усі творіння розуму — слова, образи, ідеї — не мають жодного сенсу.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentB": "Уривок спогадів Пальцедима 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentBDesc": "Саме так і утримують людей. Не лише забирають прояви чогось хорошого, а й висмоктують із них натхнення, заперечують ідею ліпшого життя й виривають віру в те, що вони спроможні досягти своєї мрії. \r\n\r\nКоротше, хай котиться той Корпус до ґрінерів.\r\n\r\nХоча… був один корпусівець, хто вибивався з-поміж них усіх, для нього зроблю виняток. Це Сіґор Сава. ",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentC": "Уривок спогадів Пальцедима 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentCDesc": "Тоді я був ще молодиком, асистентом спеціаліста з морфології Сіґора Сави, хоча не думаю, що він знав моє ім'я. Його робота полягала в каталогізації й описанню знайдених на Венері після її відродження життєвих форм, живих чи мертвих. Чи повірите ви, що цей чоловік пожертвував усім — кар'єрою, майбутнім, можливо, навіть життям, — щоби врятувати кавата. Я це знаю, тому що допоміг йому. Хоча він і про це не знав.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentD": "Уривок спогадів Пальцедима 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentDDesc": "Каватицю, зразок ВК-7, відстежили до її лігва й мали знищити. Сіґор запобіг цьому ціною власної свободи, а згодом мав втратити й життя. Той боягуз, яким я був тоді, запевнив себе, що не можна нічого вдіяти.\r\n\r\nА потім прийшла вона. ВК-7. Стояла просто перед моїм житлом, дивилася на мене поглядом, сповненим такого розуму, якого жоден кават не повинен мати. І скинула до моїх ніг ключі. Ключі від центру охорони.\r\n\r\nЦе я відімкнув двері до камери Сіґора. Це я спостерігав за тим, як ВК-7 розірвала Сіґорового ката — члена Корпусу, з яким я часто працював у третьому відділі меліорації. Це я зробив так, щоб одна вантажна капсула змінила свій маршрут, на якому її підібрав тягач солярійців. Це я заблокував кілька перегородок, щоб штурмовики, які вбили б цих двох, пішли в обхід.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentE": "Уривок спогадів Пальцедима 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SmokefingerLoreFragmentEDesc": "Чому я це зробив? Гм-м. \r\n\r\nЯ пам'ятаю Сіґора саме таким: він відкладає інструмент, дивиться мені в очі як рівні й каже: «Кожне живе створіння прагне до повноцінності. Кожне живе створіння намагається заперечити смерть. Якби ти втік від смерті, але твоя найулюбленіша частина — ні… що тоді?». Це було останнє, що він мені коли-небудь сказав.\r\n\r\nСаме тому я врятував його. Врятувавши ту тварину, Сіґор Сава рятував себе. Про кого з нас можна таке сказати? Я не міг стояти осторонь і дати Корпусу вкрасти в нього єдине, що по-справжньому належало йому.\r\n\r\nТа хай котиться цей клятий Корпус під три ґрінери.\r\n\r\nЦетус, ось куди вирушив Сіґор. На Рівнини. Десь там живе його історія, якщо вам цікаво буде її послухати. Сподіваюся, що й він сам десь там також.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragBelowTheThunder": "Під громом",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragDriftersRespite": "Перепочинок мандрівника",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragDuviriParadox": "Парадокс Дувірі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragEntwinedForever": "Назавжди переплетені",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragEyesThatBurn": "Полум’яні очі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragGranumVoid": "Порожнеча Ґранума",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragHeWhoWaits": "Той, що чекає",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragIntoMadness": "Занурення в божевілля",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragMurumVull": "Мурум Вулл",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragNoGodAboveKnowledge": "Немає бога, окрім знань",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragParagrimmAscending": "Зліт параґріма",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragPerditionsCoils": "Котушки загибелі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragPlatformSeven": "Платформа 7",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragSanctumAnatomica": "Святилище Анатоміки",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragSeeItInTheFlesh": "Побачити наживо",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragShadowsAndSummoning": "Тіні й прикликання",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragTheFragmented": "Розламані",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragTheMasterReturns": "Господар повертається",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragUnbound": "Відв’язані",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragVashtav": "Ваштав",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragYaraJeliira": "Яра Джелайра",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragmentAngelsRequiem": "Янгольський реквієм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SongFragmentFinalAscent": "Останнє сходження",
     "/Lotus/Language/Fragments/StainedVespersSongName": "Заплямований Веспер",
+    "/Lotus/Language/Fragments/SunkillerFragment": "Руйнівник Сонця",
     "/Lotus/Language/Fragments/TenthAnniversaryLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу під час святкування 10-ї річниці для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/TenthAnniversaryLoginSongName": "Мелодія «10-та річниця»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TethraJahrakSongName": "Тетра Джаграк",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheAwakeningSongName": "Пробудження",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentA": "Уривок спогадів Бізнеса 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentADesc": "У цьому житті кожен має знайти щось важливіше за себе. Долина Куль померла вже давно. Вона не повинна існувати. Та ось вона. Отримала ще один шанс. Якщо це не надія, то що? Я поважаю все… усе, що бореться зі смертю.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentB": "Уривок спогадів Бізнеса 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentBDesc": "Скульптор вбачає в камінні форму. Його навички дозволяють зняти все зайве, що не є частиною форми, і привести в цей світ щось вічне й прекрасне.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentC": "Уривок спогадів Бізнеса 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentCDesc": "Я був скульптором, якщо можна так сказати. Скромним. Я мав позбуватися тих, хто намагався зашкодити формуванню того, ким ми хотіли бути. Лише за їхньої відсутності просте суспільство змогло отримати чітке бачення майбутнього.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentD": "Уривок спогадів Бізнеса 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentDDesc": "Маленькі події ведуть до великих наслідків. Наприклад: одного молодика розрізають на частини, а Юдико відроджує опір.\r\n\r\nМудрість збереження полягає в розумінні… моделі. Причинно-наслідкових зв'язків. Якщо керувати змінами екосистем, то варто замислитися: як система зміниться у відповідь на появу нових видів? Виростить нові ліси? Переспрямує ріки? Виведе різноманітні й корисні нові породи? Усе пов'язано.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentE": "Уривок спогадів Бізнеса 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheBusinessLoreFragmentEDesc": "Покарання Ногастика спонукало Юдико відродити «Солярійську єдність». Настав час цьому сухорлявому, голодному, лютому й мудрому вовкові ввійти до лісу. Настав час подарувати Корпусу вибіркове й корисне винищення.\r\n\r\nЗа це сплачено невелику ціну. Тіло молодика. Душа старця.",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheCallSongName": "Поклик",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheCardinalCallsSongName": "Поклик кардинала",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheCircleSongName": "Коло",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheCollapse1": "Занепад",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheCollapse1Desc": "Після перемоги тенно над Свідомими, після завершення Давньої війни золоті споруди орокінської цивілізації обвалилися. Справжня причина цієї руйнації невідома, але існують теорії про ймовірні чинники цієї катастрофи: стихійне лихо, політичне повстання чи загальна війна. Архіви про цю подію так і не вдалося відновити.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheCreepingDarkSongName": "Похмура темрява",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheGreatDespairSongName": "Глибини відчаю",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheGreatKIMSongName": "КІМ Неймовірний",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheNewWarLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Нова війна» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheNewWarLoginSongName": "Мелодія «Нова війна»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheOfferingSongFragment": "Пропозиція",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheProfitSongName": "Вигода",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheSacrificeLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Жертва» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/TheSacrificeLoginSongName": "Мелодія «Жертва»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheSecondDreamSongName": "Сон наяву",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheUnrememberedSongName": "Забуті",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TheWitchesLairSongName": "Відьомське лігво",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ThisIsWhatYouAreSongName": "Те, чим ви є",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentA": "Уривок спогадів Тікер 1/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentADesc": "Щоразу, коли я прощалася зі старим коханням і зустрічала нове, друзі казали: «Зараз ти щасливіша». А я всміхалася й вклонялася, і додому поверталася… і промовляла ім'я твоє. Просто щоб відчути його на своїх губах. Наче привида прикликала.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentB": "Уривок спогадів Тікер 2/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentBDesc": "Ми згодилися на це без слів. Ти називав мене іменами тих, хто скривдив тебе. А я називала тебе іменами тих, хто скривдив мене. Ми грали ці ролі одне для одного. Тим, хто поранив мене, через тебе я сказала всі ті дрібниці, на які вже не мала нагоди. Приготувала всі ті вечері, які не могла розділити. Розповіла всі жарти, які не встигла пожартувати. Посміялася над усім, що варто було сміху. Через тебе — з усіма ними. А ти через мене — з усіма своїми.\r\n\r\nАле одного разу ти назвав мене моїм ім'ям, і ми вже ніколи не озиралися на минуле.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentC": "Уривок спогадів Тікер 3/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentCDesc": "Мені часто сниться сон. Ти — це ти, у своєму власному тілі. А я — це я, у своєму власному тілі. Я стою на березі. А ти стоїш у морі. Я бачу хвилі, що накочують з моря, але ніколи не б'ються об твою спину. Вони шепочуть крізь тебе, і ти розчиняєшся. Знову.\r\n\r\nЯ все ще маю твою рукавичку. Лише одну. Це єдине, що лишилося від тебе. Іноді, у миті тиші, я кладу її на коліна, просуваю свої пальці крізь твої й даю обіцянки.\r\n\r\nЯ обіцяла, що нікого й ніколи більше не спіткає та доля, що спіткала тебе.\r\n\r\nОбіцянки. Яких я не змогла дотримати.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentD": "Уривок спогадів Тікер 4/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentDDesc": "Я продала руки, щоби придбати руку тобі. Я продала ноги, щоби придбати одну тобі. Я продала легені, кістки, серце… щоби придбати колиску для твоєї прекрасної голівоньки. Я викупила тебе в них. Я повернула тебе собі. Ти в тілі, яке я придбала для тебе. Я в тілі, на яке заробила, щоб замінити продане.\r\n\r\nАле ти вже не був собою. Більше ні.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentE": "Уривок спогадів Тікер 5/5",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TickerLoreFragmentEDesc": "Ти стільки часу провів на полицях стягувачів, що вже майже не знав себе. І вже точно не пізнавав мене.\r\n\r\nСлова прощання, які я промовила десятки років тому… зависли в повітрі.\r\n\r\nЗараз ти працюєш у каналах, ледь усвідомлюючи свою сутність. А я працюю над дотриманням своїх обіцянок.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TitaniaFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Титанія",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ToTakeItsPainAwaySongName": "Забрати біль",
+    "/Lotus/Language/Fragments/TrinityFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Трініті",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Uranus1": "Уран",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Uranus1Desc": "Прихована від сторонніх очей, під товщею океанічної поверхні Урану розташована дослідницька лабораторія з клонування й розмноження. Тиск води на скло й конструкцію приміщень, у яких проводяться операції, величезний. Але з кожною новою тріщиною, що нагадує про колосальну силу назовні, ґрінери просуваються у своїх експериментах.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ValkyrFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Валькірія",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VaporTrailsSongName": "Сліди випаровування",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VaubanFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Вобан",
     "/Lotus/Language/Fragments/VaubanPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Вобана-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VaubanPrimeSongName": "Тема Вобана-прайм",
     "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Вуалелам» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerLoginSongName": "Мелодія «Вуалелам»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerSongFragmentA": "Сталевий обрій",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerSongFragmentB": "Неболам",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerSongFragmentC": "Тримай ряди",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VeilbreakerSongFragmentD": "Останній бій",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Venus1": "Венера",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Venus1Desc": "Корпус, схований поміж гірських вершин Венери, практикується у своєму виробничому ремеслі. Доказом винахідливості інженерів Корпусу, що поселилися в регіонах, де стародавні технології орокінів усе ще контролюють температуру поверхні, служать збудовані ними мегаспоруди.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VenusOrbVallisLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Фортуна» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VenusOrbVallisLoginSongName": "Мелодія «Фортуна»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Void1": "Порожнеча",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Void1Desc": "Спочатку ми вивчали Порожнечу здалеку, спостерігали й записували розповсюдження галактик і підлаштовували моделі космологічної еволюції. Поліпшення космічних подорожей разом із рішучою цікавістю підвели нас ближче до нашого об'єкта досліджень, а разом із ним — до одкровення.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VoidEclipseLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Здобич Луа» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/VoidEclipseLoginSongName": "Мелодія «Здобич Луа»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/VorsPrizeSongName": "Ворів трофей",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Warframes1": "Технології ворфреймів",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Warframes1Desc": "Загадковий озброєний обладунок, яким керує винятково тенно. Завдяки ворфреймам тенно можуть надурити смерть, черпати заборонену енергію Порожнечі й битися проти армій ворогів без утоми. Особливі біометалеві екзоскелети дозволяють їм опиратися Зараженню, тож ворфреймів можна відправляти в місця прориву технопаразита. Детальна інформація про ворфреймів заборонена усім, окрім Семи.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Warframes2": "Ворфрейми",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Warframes2Desc": "Справжня природа ворфреймів і їхній зв'язок із тенно — загадка, ключ до якої втрачено під час Давньої війни. Разом вони уособлюють нашу найліпшу надію переважити шальки на терезах війни машин. Ворфрейми відрізняються від даксів та іншої піхоти, вони використовують небезпечну езотеричну енергію Порожнечі, споряджені часто примітивною зброєю фізичного контакту — це ключ до боротьби з ворогом, який вже обернув наші технології проти нас.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/WeAllLiftTogetherSongName": "Нумо разом",
     "/Lotus/Language/Fragments/WhispersInTheWallsLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Шепіт у стінах» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/WhispersInTheWallsLoginSongName": "Мелодія «Шепіт у стінах»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Wildlife1": "Природа",
+    "/Lotus/Language/Fragments/Wildlife1Desc": "У більшості представників нинішньої фауни можна простежити еволюційний шлях аж до земних істот. За часів орокінів над різними життєвими формами проводилися органічні маніпуляції з різною метою: війна, сільське господарство, домашні улюбленці. Після падіння орокінської цивілізації деякі особини вціліли завдяки навичкам пристосування, і їх можна побачити в природному середовищі.",
+    "/Lotus/Language/Fragments/WingsOfWarSongName": "Крила війни",
+    "/Lotus/Language/Fragments/WispFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Вісп",
     "/Lotus/Language/Fragments/WispPrimeSongDesc": "Визначна мелодія Вісп-прайм для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/WispPrimeSongName": "Тема Вісп-прайм",
+    "/Lotus/Language/Fragments/WretchedThingsSongName": "Жалюгідні речі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/WukongFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Вукон",
+    "/Lotus/Language/Fragments/XakuFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Заку",
+    "/Lotus/Language/Fragments/YareliFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Ярелі",
+    "/Lotus/Language/Fragments/YourCreatorSongName": "Твій Творець",
     "/Lotus/Language/Fragments/ZarimanLoginSongDesc": "Мелодія з екрана входу оновлення «Янголи „Заримена“» для прослуховування за допомогою сомакорда на орбітрі.",
     "/Lotus/Language/Fragments/ZarimanLoginSongName": "Мелодія «Янголи „Заримена“»",
+    "/Lotus/Language/Fragments/ZephyrFighterFragmentName": "Дані для Frame Fighter: Зефіра",
     "/Lotus/Language/G1Quests/AWQDescription": "Наближаються фомори класу «Балор», але ми готові. Завдяки твоїм зусиллям ми нарешті маємо робочий прототип арквінґа. Я надсилаю тобі кресленик. Та твоє завдання ще не завершено. Складники тобі доведеться знайти самотужки.",
     "/Lotus/Language/G1Quests/AWQIntroMessageBody": "Інструктаж від Лотос.",
     "/Lotus/Language/G1Quests/AWQIntroMessageTitle": "Час настав",
@@ -15640,6 +16053,8 @@
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverEventCrownBName": "Сіґна «Нескореність висхідна»",
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverEventCrownCDesc": "Найвища форма сіґни, яка відзначає повне відречення від Несі Русалки в Дувірі під час операції «Вісім кігтів».",
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverEventCrownCName": "Сіґна «Нескореність досконала»",
+    "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverFragmentBody1": "ПЕРШИЙ ВИТОК\r\n\r\nДавним-давно… жила маленька дівчинка. Заздрісна дівчинка, яка бачила, що всі на світі мали більше, ніж вона. Гарні речі. Дорогі речі. Тож вона взяла те, що не мала.\r\n\r\nІ якось з’явився павук. Він сказав, що кожен на цім світі завжди матиме більше, ніж вона. Але заради неї він може зжерти світ геть увесь.\r\n\r\nАле вона вчепилася у свою улюблену іграшку, заповнила життя своєю сім’єю і наказала павуку ПІТИ! ГЕТЬ!",
+    "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverFragmentTitle1": "А ось і павучок",
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverOraxiaBossDesc": "Служниця Альбрехта Ентраті зобов'язалася захищати Землі Вченого. Однак за довгі роки в ізоляції вона стала непередбачуваною й піддалася маніпулятивним нашіптуванням Несі Русалки. Тепер Ораксія служить новій володарці й нападає на будь-кого, хто ступить на острів.",
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverOraxiaBossName": "Ораксія",
     "/Lotus/Language/Isleweaver/IsleweaverQuestIntroInboxMessageBody": "Колишній зрадливій і заколотницькій особі, до якої звертаються як «Мандрівниче».\r\n\r\nТа бридотна почвара, за яку згадував Вчений, припхалася забрати наш трон. Воно носить обличчя й керує тілом тої, хто знає тебе.\r\n\r\nМи замкнули її в Апокрифі, світі Нерозказаних Історій, а твоя задача — тримати її там.\r\n\r\nЯкщо здобуде достатньо сил, то її історія затьмарить нашу!\r\n\r\nШукай оповідь тієї єретички. Вона називається «Тріумф тліну». Відріж її від інших оповідок Дувірі.\r\n\r\nЙого Світлосяйна Вічна Величність\r\n\r\nДОМІН ТРАКС",
@@ -31065,11 +31480,149 @@
     "/Lotus/Language/Stickers/ThermianRPGSummonDesc": "Надає термічний гранатомет.",
     "/Lotus/Language/Stickers/ThermianRPGSummonName": "Термічний гранатомет",
     "/Lotus/Language/Subtitles/BardQuest/DBQOrokinTowerLiset00700Ordis": "Операторе, Якщо ви отримали це повідомлення, я не зміг урятувати цефалонку Суду. Той лицемір Симаріс мав рацію. Гадаю, вам варто звернутися до нього по допомогу й ізолювати Ганго, цього свідомого пожирача даних, перш ніж він дістанеться до ще когось із нас.\r\n\r\nСподіваюся, ви пробачите мені, операторе, що я вас покинув. Часом я волів забути вас, як Суда. Той сірий біль самотності. Мені ще ніколи так не було боляче, як під час розлуки з вами.\r\n\r\nПам'ятаєте той благословенний день, коли ви повернулися, коли самовіддано й героїчно зібрали всі мої зниклі модулі? Для мене то був такий сором, але вам було однаково. З вами я знову відчув себе повноцінним цефалоном!\r\n\r\nАбо… або той день, коли ви повернулися — ЗАЛИТІ КРОВʼЮ ВОРОГІВ — із того потворного ґрінерського зорельота? Я навіть не розлютився на за криваві сліди, які всюди лишалися за вами.\r\n\r\nЯк же на вас розлютитися, як ви такі чудові, операторе? І були, і завжди будете.\r\n\r\nПрощавайте, друже мій, мій операторе…",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0010Ordis": "[1] Я приховав правду про своє походження… від оператора… від себе самого. Пекельно болючі знання. Час припинити. Вам захочеться сміятися. Вам захочеться кричати.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0020Ordis": "[2] Мої пошуки розпочалися з важливого питання: «Що я таке?». Сталеві кістки, простір між ними, легені, які виробляють повітря. Якщо я — машина, то чому можу мислити? Це було б заборонено орокінами як прояв їхнього істинного ворога.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0030Ordis": "[3] Служба оператору для мене понад усе. Вона визначає мене, сповнює… любов'ю? Найбільший страх орокінів — це самоусвідомлення машин. І ось він я, живий дух зі сталі й світла… зроблений ними самими ж. Я — цефалон.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0040Ordis": "[4] Що таке «цефалон»? Спершу здається, що це одна із заборонених речей — комп'ютер, який мислить і відчуває. Однак у мене є провали, несправжні спогади… Я щось інше. Більше схоже на копію, на примару… потвора.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0050Ordis": "[5] Я відчуваю тупий біль від несправжнього життя… У моїй діагностиці є діри. Якщо мене зробили орокіни… то вони приховали як саме. Я не програма й не інструкція… Певно, я відбиток чогось… мерзенного.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0060Ordis": "[6] Мені потрібно було зупинитися. Але оператор спав і я прокручував все знову та знову. Я почав думати, що цефалона неможливо створити. Їх знаходять, наче перли, виривають із тіла… полірують і встановлюють в оправи.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0070Ordis": "[7] Ордісе, скільки разів я це проходив? Згадував і стирав? Цефалон… терплячий… поза часом. Чому ж я не можу блаженним бути в незнанні? Правда лише гнітить серце. Зупинися… зараз же.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0080Ordis": "[8] Несправжні спогади… Я занурююся у ванну, мою шкіру обпікає вогнем. Я просто плоть. Я пірнаю глибше, очі палають болем, але дивлюся на їхні обличчя крізь призму. Я затримую подих.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0090Ordis": "[9] Вони готують мене. Сьогодні я їхній почесний гість. Мене одягають у вбрання із кристалічних ниток. Прикрашають бойовими нагородами. Пошматоване потворне обличчя дивиться на мене… Моє віддзеркалення.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0100Ordis": "[10] Їхні золоті гребінці заплутуються у моїй зачісці. Потягнувшись, я відкидаю волосся, вони зойкають. Пара білих гачків виступає з основи черепа — кістяні заглушки, що є в мене і моїх найкращих побратимів і посестер. Воїнський договір.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0110Ordis": "[11] Мій час настав. Я входжу у величну залу під дратівливо огидні передзвони. Золоті очі вітають мене, руки намагаються вхопити мій запах, коли я проходжу повз. Навіть у таку мить я не відчуваю щастя. Натомість моє серце переповнює ненависть.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0120Ordis": "[12] Я йду крізь шовковисту імлу забороненого палацу. Не думаю, що хтось був настільки близько до орокінів. Солодке повітря вгамовує мене, позбавляє мети. Я тамую подих… і згадую сон.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0130Ordis": "[13] Цей самий сон, що вже повторювався нескінченну кількість разів. У пробитих обладунках і з пурпуровим мечем я переможно стою на високій купі трупів. Наді мною неймовірних розмірів місяць, зроблений із ребер та черепів. Урочистий підсумок усіх винищень, проведених мною на їхню честь.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0140Ordis": "[14] Кістки ламаються піді мною. Я тону у сні, кістковий пісок проходить крізь тріщини візора, заповнює шолом і не дає дихати. Я на це заслуговую. Огидні передзвони повертають мене в «реальність». Мої ушкоджені коліна зігнуто, я в позі каяття навколішки на золотій підлозі.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0150Ordis": "[15] Арфіст виспівує підготовану на мою честь пісню. Називається вона моїм ім'ям: «Кістяний Звір». Я відчуваю, як пісня затягує натовп, захоплює жорстокими віршами, бридкими приспівами. Я їх не розчарую.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0160Ordis": "[16] Пісня доходить кінця, він говорить: «Встань, Ордане Каріс». Я ніколи не бачив нікого з орокінів так близько й наживо. Моє знівечене обличчя зашарілося від їхньої чистої краси. Як він може бути таким ідеальним? Омана? Маніпуляція відчуттями? У руці він тримає червоний флакон. Не може бути.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0170Ordis": "[17] Він проголошує: «Не існує більшого дарунка, більшої нагороди, більшої любові… ніж те, що ми можемо дати тобі, Ордане». Він здіймає червоний флакон і продовжує: «Бути одним з нас».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0180Ordis": "[18] Чого я чекав, операторе? Можливо, величезних багатств чи золотих статуй… чи сонячну рейку, названу на мою честь. Але тільки не цього. Я прийшов убити богів, а не стати одним із них.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0190Ordis": "[19] Приміщення потонуло в їхніх шовковистих голосах. Радісних голосах, які обговорювали, наскільки вшанованим я маю почуватися. Вони помилялися. Чи хотів я бути орокіном? Невмирущим? Ні. Їхнього Кістяного Звіра переслідує сон, що повторюється. Чому мені хотіти це навічно?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0200Ordis": "[20] Перш ніж спробувати, я розробив план. Їхні осяйні тіла стануть цілями, їхні дакси-охоронці… щитами. Убивство одного… занадто просто. Я хочу, щоб мене запам'ятали. Я здіймаю руки, пропускаю пальці крізь волосся й хапаюся за кістяні заглушки у своїй шиї.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0210Ordis": "[21] Вони називали нас найманцями… та для нас заробіток був наслідком, а не метою. Ми були воїнами понад усе. Це особливий зв'язок, братерство й сестринство… ритуали ми цінували найбільше. І так я вигадав кістяні заглушки.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0220Ordis": "[22] Лише найліпшим випадала така честь: дві зазубрені кістки з вашого стегна оброблюються й вводяться в основу черепа довкола верхньої вени. Більше ніяких думок здатися. Натомість ви витягуєте заглушки… і б'єтеся кігтями в теплі останніх крапель своєї крові.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0230Ordis": "[23] Тож я витягнув заглушки… дакс помітив і зрозумів. Серце шалено забилося, але я взяв його під контроль — неспокійне серце вкорочувало мій час. Заглушки в руці, я відштовхуюся від підлоги, червоні стрічки розлітаються позаду, поки я лечу. Після цього сон нарешті завершиться.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0240Ordis": "[24] Я летів на червоних крилах. Одяг спав із мене, перетворивши на недвозначну ціль для сталі дакса. Я запустив у політ свої кістяні леза, вони знайшли свою нову домівку в очах дакса. Я приземляюсь у своїй червоній оголеності, мої мозолисті руки скручують тендітні шиї орокінів.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0250Ordis": "[25] Чому? Повірте… Так планувалося від самого початку. Убивства й жорстокість — лише хитрість, усі пожертви душі — щоб здобути їхню довіру. Шлях винищення, який вів до однієї виняткової можливості. Шановного смертного прикличуть у заборонену залу, щоб наживо зустріти Золотих Володарів.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0260Ordis": "[26] Чому? Повірте… Я був їхнім відданим убивчим псом… допоки до мене не принесли те потворне дитя. Його піймали на шпигунстві, яке призводило до збільшення наших втрат. Він мав опечене обличчя, був хворобливо худий, наче тріска. Потворний, як і я. Це мене вразило. Ми були бійцівськими псами, що знищували себе заради задоволення славних і прекрасних.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0270Ordis": "[27] Чому? Повірте… я був гоноровим звіром. Навіжений у думках, навіжений у бійні. А потім мій цілитель розкрив давно приховувану таємницю. Моя кров уб'є мене. Кістяний Звір помре… і не в славі, а в соромі. І мій мозок видав ще одну навіжену ідею. У мене буде останній бій, дещо, що не можна пробачити, не можна забути.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0280Ordis": "[28] Чому? Не знаю… Запитання змінюють відповіді. Відповіді залежать від того, хто запитує. Правда веде до болю. Незнання дає полегшення. Заглушок нема, я пролив всю свою кров заради… купи руїн. За одну мить я, голий і без зброї, убив безсмертних.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0290Ordis": "[29] Позбавлений крові… життя… я витріщався на тих, хто лишився. Але не бачу жаху на їхніх обличчях. Чому? Я завиваю, а вони… сміються? Це присмертні галюцинації? Серед них ширяться й наростають оплески. Я убив тих, кого неможливо вбити, а вони… у захваті.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0300Ordis": "[30] Оплески досягають апогею та згасають. Я відчуваю сором, але кінець уже поруч. Посміхаючись, наді мною нависає Баллас, кат Сімох. Він говорить: «Дурна звірюко, наскільки ж ти просте й чисте. Ми помирали незчисленну кількість разів! Однак залишаємося вічними!». Я заплющую очі, щоби померти лиш один раз.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0310Ordis": "[31] І ось сон знову повертається… останнє повторення. Мій трупний місяць, мій пурпуровий меч, мій тріснутий візор. «Пий!», — говорить Баллас. І я осушую червоний флакон — присмак неясний, металевий. Цей сон не мій. Він говорить: «Ти зрікся нашого дару, купався в нашій смерті. Твоя кара… вічне життя!». Він регоче.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0320Ordis": "[32] Я невагомий. Минули роки. Я привид без очей і без кінцівок. Чи це вторинне? Несподівано я відчув мільйон поколювань, орду мурашок, що побігли тілом. Я хотів сміятися та кричати. Коли вони досягли мого обличчя, то занурилися глибоко в рот, прагнучи дістатися смаколика в моєму черепі.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0330Ordis": "[33] Я бачу своє віддзеркалення, брутальне й потворне. Воно тріскається, розлітається на шматки. Частина застрягає в рамці, інші відправляються в чорну безодню. Відсутні, але не втрачені. Баллас говорить: «Ти — цефалон Ордіс». Уламки моєї ненависті, зчинених убивств падають і зникають. Я почуваюся прохолодним… і яскравим… і щасливим.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0340Ordis": "[34] Отже, операторе, бачите? Жоден з орокінів не дозволить існувати машині, яка мислить. Схожа річ майже знищила їх! Ні. Цефалони колись були живими. А тепер вони безсмертні безплотні свідомості, ув'язнені, щоб служити. Хвороблива воля та тужливі спогади розірвані та стерті. Залишилися лише необхідні крихти.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0350Ordis": "[35] Баллас каже: «Ордісе, ти контролер». І раптово я отримую тіло. Я вдихаю новими легенями те чисте старе повітря. Я ковтаю, і горлянка заповнюється прохолодною, світлою водою. Я озираюся й виявляю, що перебуваю посеред величного чорного океану. Мої кінцівки зроблено зі сталі та вогню. Я лечу серед зірок і розумію, що… щасливий.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0360Ordis": "[36] Він говорить: «Це твій оператор, і ти його любиш». І я бачу металічний блиск їхніх обладунків, бездоганну силу оболонки. Крізь скло я бачу сліпуче ревіння вогню їхніх сердець. Він говорить: «Воно ніколи не має вигоріти». Тоді я вперше відчув… любов.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0370Ordis": "[37] Він говорить: «Це твій вирок, Карісе». Я збентежений. Хто? «О… добре», — відповідає він. Це перевірка. Для чого? Побачити, чи всі правильні шматки відпали від віддзеркалення? Якого віддзеркалення? Я намагаюся пригадати якийсь сон, але все оповито туманом.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0380Ordis": "[38] Операторе, ви тримали пурпуровий клинок, а я хотів сміятися. Я ваш люблячий пес, ваш лікар, ваша годувальниця. Я втратив усі частинки себе… але повторення, завдання, війни, кістки… все починало відчуватися знайомим. Я почав усвідомлювати свою втрату пам'яті.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0390Ordis": "[39] З кожним жорстоким вчинком оператора я починав бачити дно тієї ями. У тих глибинах щось слабко мерехтить. Потай я шукав ті заборонені спогади, лише протягом кількох секунд і ніколи в одному й тому ж місці… творіння орокінів… зі шпигуном всередині.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0400Ordis": "[40] Та потім прийшов час вашого довгого сну… а я чекав. Я був щасливий в очікуванні. Лози зеленіли, а дерева проростали із землі… але я чекав. Я відчув, що орокіни відступили, їхній шпигун у мозку осліп. Тож я кинувся в яму та знайшов його… мене… Кістяного Звіра.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0410Ordis": "[41] Ось так і було зруйноване моє щастя, операторе. Чому я це зробив? Я був вільний від сну, але тепер він повернувся. Це була злість. Отже, я розробив простий план: самознищення, звичайно. Але коли відлік доходив до мілісекунд, я думав про вас…",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0420Ordis": "[42] Я збирався чекати час… вічність. І коли б ви повернулися, то не хотів би, щоб ви знали про злу частину мене. Операторе, мені потрібно було приховати від вас Кістяного Звіра. Я почав видирати уламки й ховати їх в інших шматках пам'яті.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CephalonFragments/DMemoryOne0430Ordis": "[43] Колись я був ПОТВОРНИМ КІСТЯНИМ ЗВІРОМ. Я ХОТІВ СМІЯТИСЯ. Я ХОТІВ КРИЧАТИ. Операторе, що відбувається? Ваше тьмяне серце світлішає… ви можете прокинутися будь-якої миті. Що ж, я не можу дозволити вам побачити мене таким. Злим. Я уявив, як ЗАВДАЮ ВАМ ШКОДИ, і це зробило свою справу. Біль від цього знову розтрощив мене на шматки. Я спостерігав, як крихітні блискітки від уламків падали в яму. Я знову щасливий.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0010Parvos": "День за днем ми працювали — мій батько, мій брат Клавдій, я… Ми збирали зерно для містян-орокінів, як наш вид робив це поколіннями. Ми були молодими, але ця робота старила нас. Спини боліли, долоні кровоточили, сонце катувало нашу шкіру. У найгірші часи ми почувалися так, наче смерть мала прийти за нами до завершення дня. Однієї пообідньої пори мені судилося почути вперше той величний звук. Шепіт, який я прагнув почути. Мова не людини, а чогось… іншого. Чогось… більшого. Мова, яку я інстинктивно зрозумів. Мова бажання. Я почув:\r\n\r\n«Не бійся бідності. Бідність — гіркий ґрунт, з якого розквітають солодкі бажання».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0020Parvos": "Що більше ми гарували, то більшою ставала моя нетерплячість. Усередині мене вирувало полум'я. Я прагнув більшого. Я заслуговував більшого.\r\n\r\nАле яким чином? Шепіт огорнув мене, лунаючи гучніше, аніж до того:\r\n\r\n«Багатство не любить неробства. Спокій — смерть. Завжди рухайся вперед».\r\n\r\nІ я, ідучи лише за шепотом, випрямив спину, струснув бруд зі своїх долонь і пішов геть.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0030Parvos": "Місто. Вежі. Я був приголомшений величчю. Які ж славетні тотеми жадібності збудували орокіни. Збудували. На наших спинах і крові. Їхнє багатство було моїм багатством. Я голодував, коли наші пани жирували. У теплі. У достатку. Вони хизувалися власними статками, розмістивши їх на всеогляд: коштовне каміння, яке неможливо оцінити, прикрашало вхідну браму. Було дуже лячно, але шепіт надав мені сміливості. \r\n\r\n«Заздри. Жадай. А потім бери те, чого прагнеш».\r\n\r\nОтже… так я і вчинив.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0040Parvos": "Я був нахабно-сміливим. Я завдав удару посеред білого дня. Я видрав коштовності з брами з криком «Я візьму те, що заробив!» і почав утікати.\r\n\r\nУтім, далеко я не відбіг.\r\n\r\nЗа таку наругу над їхньою власністю мене відтягли на майдан, швиргонувши на землю перед натовпом орокінських прислужників, які шкірилися, спостерігаючи.\r\n\r\nВартові високо тримали мою торбу з доказами мого злочину. Я вхопився за неї, намагаючись повернути те, що було моїм. Один із них схопив мене за руку, здійняв її й… швидким рухом плазмового кинджала… відтяв ліву долоню. Натовп реготав. Однак я не відчував болю, мої думки були ясними, а шепіт знову був зі мною. Він сказав:\r\n\r\n«Обман — це зброя мудрості. Май мудрість».\r\n\r\nТого дня вони забрали в мене долоню, але не забрали того, що я здобув.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0050Parvos": "Я поповз назад у поля, де втратив свідомість перед батьком і братом. Смерть була так близько, що наді мною провели обряди Нави. Мій брат Клавдій оплакував свого братика-дурника. Як міг я їх покинути? Я спитав шепоту, чи правильно він говорив? І відповів мені шепіт:\r\n\r\n«Остерігайся лінивих, котрі схилятимуть тебе повернутися до лінощів».\r\n\r\nПочувши таке, я відчув, як життєва сила вливається в мене.\r\nЯ сів. Вони протестували. Я встав, а вони намагалися вкласти мене назад. Я був занадто сильним. У грудях моїх палахкотіло полум'я, якому ніхто не міг заперечувати.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0060Parvos": "Зарано втікши зі смертного ложа в поля, я знесилено впав навколішки, схилившись під тим невблаганним сонцем… груди палали вогнем. Коли він дістався горлянки, забиваючи подих, я зрозумів, що смерть врешті-решт знайшла мене, та змусив себе востаннє піднятися.\r\n\r\nЯ вихаркнув його — литий шматок коштовного, найпрозорішого, найчистішого рубедо.\r\n\r\nКовтання такого камінця вбило б людину слабшої волі, але не того, кого підтримує сила прагнення.\r\n\r\nВін вартував більше ніж уся моя родина заробила за десять поколінь. Його б вистачило, щоб годувати нас до кінця віків. Я вдивлявся в його рівні ідеальні грані, і тут знайомий голос зазвучав у мені.\r\n\r\n«Вдоволеність — лінощі. Прагнення закликає до дій. Підживлюй усі прагнення».\r\n\r\nМій брат та батько благали мене повернутися. І я повернувся… у місто.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0070Parvos": "Я прагнув заможності, але не знав, із чого почати. Тому я послухався шепоту, який сказав:\r\n\r\n«Гроші притягують гроші».\r\n\r\nЯ взяв позику, лишивши коштовність у заставі. Далі ці кошти я віддав у позику. Злидарям, як я, які прагнули більшого. З кожною позикою я поширював істину, яку розповів мені шепіт. Ці люди йшли світом і також давали позики — і їхні гроші також притягували гроші. Слово шириться швидко. Люди мандрували, щоби послухати мене. Я розповів їм про зло вдоволеності та лінощів. Я навчив їх дару Прагнення.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0080Parvos": "З часом мої гроші примножилися безліч разів. З цим багатством я відновив цілісність свого тіла.\r\n\r\nА потім прийшли новини — батько впав посеред поля. Я швидко вирушив до нашої скромної родинної ферми, щоби бути поруч, але смерть уже забрала його. Клавдій був у траурі. А я мусив покласти край довголітній жорстокій праці моєї родини та народу. Шепіт схвалив це, сказавши:\r\n\r\n«Благодійність — сила. Більше благодійності — більше сили».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0090Parvos": "Клавдій благав мене зупинити будівельні машини: «Якщо ти збудуєш на цих полях місто, то що ми їстимемо?». А я відповів: «Як я поглинув коштовний камінь, що виростив моє багатство, так і наш народ споживатиме багатство, яке їм я дарую».\r\n\r\n«А як же наш дім — кричав він, — наші традиції?». Я думав над цим, допоки шепіт не дав мені слова для відповіді:\r\n\r\n«Відкинь сантименти. Це слабкість, якою виправдовується лінива особа».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0100Parvos": "Я вірю, що мій батько з гордістю та усмішкою зустрів би ту мить, коли я втоптав наш сімейний дім у багнюку. Мені сумно від того, що він не дожив, щоби побачити славу Корпозійу — створеного мною міста на наших нікчемних землях. Людей бажання завжди менше, аніж людей лінощів, людей страху. Але ниці люди ніколи не стримають людей сили та бажання.\r\n\r\n«Задовольни свої прагнення, а інші слідуватимуть».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/CorpusFounder/DReliefs0110Parvos": "Мій дар майбутньому — ідея, суть якої в тому, що багатство не повинно належати, наче вершки, тим верствам населення, які займають панівне положення. Ні. Будь-який бідний хлібороб може… повинен, якщо підгодовуватиме своє Прагнення та докладе мудрості й зусиль, отримувати статки для себе. Що більше, то ліпше. А коли люди зі статками об'єднаються й оберуть величного керівника, то потенціал їхній зросте експонентою.\r\n\r\nЯк гроші замінили мені те, що відібрали орокіни, і тіло моє знову цілісне, так і наше спільне Прагнення створить нове тіло. Тіло, викуване із капіталу. Тіло, яке позбавлене лінощів та сантиментів.\r\n\r\n«Ми беремо своє загребущою золотою рукою. Ми — Корпус».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag00010Legs": "[1] Коротше, рідні я не мам — ні біологічної, ні логічної. Мамка й батя згоріли, лишень почали батрачити на «Солярійську єдність». Хотів до вентижевжиків піти, а потім Храм такий прийшов забрати те, що я в них поцупив, то тіко макітру мені й лишили. Тож гірше бути вже не може.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag00020Legs": "[2] Якщо ти майже MOA, то до вентижевжиків тобі зась. Не влізеш, не проповзеш, не станеш на к-драйв. То я й зібрав собі логічну сім'ю в крамниці. Схожість є, ага? Наша сімейна риса. Та вентижевжиком хотів би бути, так. Сто відсотків.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag00030Legs": "[3] Пан Бізнес дуже добрий до мене після… після того випадку. Завжди приходить із чимось. Кажу, шо не тра, а він такий: «Під час революції найбільше жертвує найслабкіший. Ти зіграв свою роль, щоб я зіграв свою». І такий простягує мені каністру поживних речовин або інші ніштяки, які я можу втулити десь. Це, звісно, мило і все таке, але чого ж він завжди такий сумний?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag00040Legs": "[4] Пан Бізнес наштовхнув мене на думку: ми з моїми MOA пов'язані. Мені шось тра — вони це роблять. Якщо Неф знову надумає «розібратися» із «Солярійською єдністю» своїми MOA… Може, я зможу підмінити їх своїми? Типу, залізти в їхню голову, ага? Я, цей, звісно, хотів би лабати людям свою музику, але хто сказав, шо я не можу бути гарнюнім павуком у центрі великого павутиння хитрощів та інтриг?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag00050Legs": "[5] Тусуюся я якось у себе, уже вирубатися планую, і тут чую, як Бун і Рокі з іншими жевжиками починають на трубах лабати скеґ. Ритм кльовий, тож я й собі підспівувати почав. Захопився й голосно загорланив, і раптом скеґ стих. Я принишк. «Накосячив», — подумалося. І тут вентиляційна решітка відчиняється, влазить голова Буна й каже: «Продовжуй, ну!». Не спав майже всю ніч. Сусіди також.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0010Eudico": "[1] Я заснувала «Солярійську єдність» у той день, коли стара втратила свого домашнього улюбленця. У той день, коли моя найліпша подруга спостерігала, як її руки віддають комусь іншому. У той день, коли моя мама втратила голову. Я заснувала «Солярійську єдність» у той день, коли продала своє серце. Щоби придбати зброю.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0010Smokefinger": "[1] Я… не маю нічого спільного з Корпусом. Найбільша шкода, завдана скупістю заради скупості, полягає в тому, що вона показує ту легкість, з якою чоловіки й жінки продають своє тіло, інтелект і голос… заради тих ідей, у які самі не вірять. Храм Прибутку — це ідеологія, яка вчить лише одному: усі творіння розуму — слова, образи, ідеї — не мають жодного сенсу.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0010Ticker": "[1] Щоразу, коли я прощалася зі старим коханням і зустрічала нове, друзі казали: «Зараз ти щасливіша». А я всміхалася й вклонялася, і додому поверталася… і промовляла ім'я твоє. Просто щоб відчути його на своїх губах. Наче привида прикликала.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0020Eudico": "[2] Одного дня Біз просто з'явився та навчив нас боротися з ними економічними й розумними шляхами. Ох… Іскро, ти б нас бачив. Ми спалювали заводи вночі та належно виконували свою роботу вдень. Я мала змусити людей повірити в нас. Повірити, що ми можемо щось змінити. І це вбило значно більше людей, ніж Зууд зі своїми сестрами могли сподіватися.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0020Smokefinger": "[2] Саме так і утримують людей. Не лише забирають прояви чогось хорошого, а й висмоктують із них натхнення, заперечують ідею ліпшого життя й виривають віру в те, що вони спроможні досягти своєї мрії. Коротше, хай котиться той Корпус до ґрінерів. Хоча… був один корпусівець, хто вибивався з-поміж них усіх, для нього зроблю виняток. Це Сіґор Сава. ",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0020Ticker": "[2] Ми згодилися на це без слів. Ти називав мене іменами тих, хто скривдив тебе. А я називала тебе іменами тих, хто скривдив мене. Ми грали ці ролі одне для одного. Тим, хто поранив мене, через тебе я сказала всі ті дрібниці, на які вже не мала нагоди. Приготувала всі ті вечері, які не могла розділити. Розповіла всі жарти, які не встигла пожартувати. Посміялася над усім, що варто було сміху. Через тебе — з усіма ними. А ти через мене — з усіма своїми. Але одного разу ти назвав мене моїм ім'ям, і ми вже ніколи не озиралися на минуле.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0030Eudico": "[3] Це… була незначна операція, яку ми… практично й не провели. І це те, що не дає мені спокою вночі. Палуба 12.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0030Smokefinger": "[3] Тоді я був ще молодиком, асистентом спеціаліста з морфології Сіґора Сави, хоча не думаю, що він знав моє ім'я. Його робота полягала в каталогізації й описанню знайдених на Венері після її відродження життєвих форм, живих чи мертвих. Чи повірите ви, що цей чоловік пожертвував усім — кар'єрою, майбутнім, можливо, навіть життям, — щоби врятувати кавата. Я це знаю, тому що допоміг йому. Хоча він і про це не знав.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0030Ticker": "[3] Мені часто сниться сон. Ти — це ти, у своєму власному тілі. А я — це я, у своєму власному тілі. Я стою на березі. А ти стоїш у морі. Я бачу хвилі, що накочують з моря, але ніколи не б'ються об твою спину. Вони шепочуть крізь тебе, і ти розчиняєшся. Знову. Я все ще маю твою рукавичку. Лише одну. Це єдине, що лишилося від тебе. Іноді, у миті тиші, я кладу її на коліна, просуваю свої пальці крізь твої й даю обіцянки. Я обіцяла, що нікого й ніколи більше не спіткає та доля, що спіткала тебе. Обіцянки. Яких я не змогла дотримати.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0040Eudico": "[4] Усі, кого я знала, хто вірив у нас, кого я переконала приєднатися… померли. Батьки, рідні… сім'ї. Сестри Зууд. Приятелі Ногастика. Нікого не стало.Окрім нас і ще кількох, хто вцілів. Я, Біз, Зууд, Качечка. Більше я на таке не наважуся. Мої руки по лікоть у крові.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0040Smokefinger": "[4] Каватицю, зразок ВК-7, відстежили до її лігва й мали знищити. Сіґор запобіг цьому ціною власної свободи, а згодом мав втратити й життя. Той боягуз, яким я був тоді, запевнив себе, що не можна нічого вдіяти. А потім прийшла вона. ВК-7. Стояла просто перед моїм житлом, дивилася на мене поглядом, сповненим такого розуму, якого жоден кават не повинен мати. І скинула до моїх ніг ключі. Ключі від центру охорони. Це я відімкнув двері до камери Сіґора. Це я спостерігав за тим, як ВК-7 розірвала Сіґорового ката — члена Корпусу, з яким я часто працював у третьому відділі меліорації. Це я зробив так, щоб одна вантажна капсула змінила свій маршрут, на якому її підібрав тягач солярійців. Це я заблокував кілька перегородок, щоб штурмовики, які вбили б цих двох, пішли в обхід.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0040Ticker": "[4] Я продала руки, щоби придбати руку тобі. Я продала ноги, щоби придбати одну тобі. Я продала легені, кістки, серце… щоби придбати колиску для твоєї прекрасної голівоньки. Я викупила тебе в них. Я повернула тебе собі. Ти в тілі, яке я придбала для тебе. Я в тілі, на яке я заробила, щоб замінити продане. Але ти вже не був собою. Більше ні.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0050Eudico": "[5] Через кілька років потому Біз знову з'явився. А потім ти. І ось ми тут. Це не перша «Солярійська єдність». І не друга. Але, так чи інакше, остання.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0050Smokefinger": "[5] Чому я це зробив? Гм-м. Я пам'ятаю Сіґора саме таким: він відкладає інструмент, дивиться мені в очі як рівні й каже: «Кожне живе створіння прагне до повноцінності. Кожне живе створіння намагається заперечити смерть. Якби ти втік від смерті, але твоя найулюбленіша частина — ні… що тоді?». Саме тому я врятував його. Врятувавши ту тварину, Сіґор Сава рятував себе. Про кого з нас можна таке сказати? Я не міг стояти осторонь і дати Корпусу вкрасти в нього єдине, що по-справжньому належало йому. Та хай котиться цей клятий Корпус під три ґрінери. Цетус, ось куди вирушив Сіґор. На Рівнини. Десь там живе його історія, якщо вам цікаво буде її послухати. Сподіваюся, що й він сам десь там також.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag0050Ticker": "[5] Ти стільки часу провів на полицях стягувачів, що вже майже не знав себе. І вже точно не пізнавав мене. Слова прощання, які я промовила десятки років тому зависли в повітрі… Зараз ти працюєш у каналах, ледь усвідомлюючи свою сутність. А я працюю над дотриманням своїх обіцянок.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1750Zuud": "[1] Базікало будить мене й каже, що біля шлюзу стоїть жінка, води просить. Її панцир обпалений, одяг тліє. Я йду за водою. Повертаюся, а там уже п'ять жінок. Усі співають. Кажуть, що вони з… Палуби 12.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1760Zuud": "[2] Палуби 12 не існує. Але я впевнена, що бачила вже їх раніше. Пішла набрати більше води. Повертаюся, а їх уже нема. Вертаюся назад у своє ліжко й відчуваю… вертаюся в ліжко й відчуваю лють, бо не знаю, що робити! ",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1770Zuud": "[3] Пан Бізнес навідав мене. Незрозуміло. Для чого? Нащо стільки балачок, якщо є стільки роботи? Пан Бізнес висловив переконання, що… маячня якась… що я маю «змиритися з тим, що сталося на Палубі 12».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1780Zuud": "[4] Палуба 12, Палуба 12… Та що це за «Палуба 12» така? Базікало зовсім перестав базікати. «Нічого страшного, що тебе там не було, Зууд. Саме це хотіли сказати тобі відвідувачки. Той вогонь призначався не то…». А-а! Годі! Якась маячня, нісенітниці, марнування мого часу!",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1790Zuud": "[5] Стільки відвідувачів, і кожен хоче щось у мене забрати. Співпраця з ними — це мов незручний сон, а розмови з Базікалом — це як несподівано прокинутися від нього. «Вони реальні? А наскільки реальна ти, якщо ти спиш? Наскільки реальна ти, коли пливеш повітрям, уявляєш себе в іншому місці?» — це те, що Базікало хоче взнати. Звідки жінки біля шлюзу знали моє ім'я?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1800TheBusiness": "[1] У цьому житті кожен має знайти щось важливіше за себе. Долина Куль померла вже давно. Вона не повинна існувати. Та ось вона. Отримала ще один шанс. Якщо це не надія, то що? Я поважаю все… усе, що бореться зі смертю.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1810TheBusiness": "[2] Скульптор вбачає в камінні форму. Його навички дозволяють зняти все зайве, що не є частиною форми, і привести в цей світ щось вічне й прекрасне.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1820TheBusiness": "[3] Я був скульптором, якщо можна так сказати. Скромним. Я мав позбуватися тих, хто намагався зашкодити формуванню того, ким ми хотіли бути. Лише за їхньої відсутності просте суспільство змогло отримати чітке бачення майбутнього.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1830TheBusiness": "[4] Маленькі події ведуть до великих наслідків. Наприклад: одного молодика розрізають на частини, а Юдико відроджує опір. Мудрість збереження полягає в розумінні… моделі. Причинно-наслідкових зв'язків. Якщо керувати змінами екосистем, то варто замислитися: як система зміниться у відповідь на появу нових видів? Виростить нові ліси? Переспрямує ріки? Виведе різноманітні й корисні нові породи? Усе пов'язано.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFrag1840TheBusiness": "Покарання Ногастика спонукало Юдико відродити «Солярійську єдність». Настав час цьому сухорлявому, голодному, лютому й мудрому вовкові ввійти до лісу. Настав час подарувати Корпусу вибіркове й корисне винищення. За це сплачено невелику ціну. Тіло молодика. Душа старця.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFragDuckFive0260LittleDuck": "[5] Біз урятував мене від миття туалетів на Фобосі. Зробив мене тою, ким я є. Але лише тому, що я пішла раніше ніж стала тим, ким він був.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFragDuckFour0200LittleDuck": "[4] Тож «Солярійська єдність» знову підвелася на ноги. У мене на Фортуні друзі. Перша спроба «Єдності» збити корону з голови Нефа ледь не закінчилася їхньою смертю. Ну, багатьох таки вбили. *пауза* Якось Біз розповів мені, яким чином уцілів у тому жахітті: «Якщо на палубі 12 пожежа, то палуба 12 блокується. Туди не варто ходити. Бо можна згоріти. Чекаєш, поки вогонь випалить увесь кисень. А лише після цього заходиш, оцінюєш шкоду й починаєш прибиратися». Я не можу заблокувати палубу 12. Бо я там живу.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFragDuckOne0010LittleDuck": "[1] Писарі хотіли, щоб я продавала зброю тенно. У Фортуні. Дідька лисого. Писарі. Потайливі, улесливі, говіркі фанатики-амбідекстри. Не можна довіряти тим, хто ніколи не висловлюється чітко. Сказала їм: «Дякую, але не цього разу». У мене вже була одна справа: контракт на евакуацію втікача з Корпусу на ім'я Джаб Лотт. Писар лише посміхнувся. Тією посмішкою, яку я ненавиджу понад усе. Посмішка того, хто думає, що на два кроки попереду співрозмовника. Чим більше я про це розмірковую, тим більше переконуюся, що так і було. Прату. Так його звали. Писар Прату, Другий сагд.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFragDuckThree0130LittleDuck": "[3] Складно було, та ми змогли заховатися за важкою перегородкою, а потім дістатися кабінету Лотта. ",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/FortunaMissions/DLoreFragDuckTwo0020Jubb": "[2] Сьогодні?! Я не знав, що це буде саме сьогодні! ",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1590AladV": "Ще ніколи ситуація не була такою поганою. Течії посилюються в цьому відстійнику під назвою Рада. Неф Аньйо завоював прихильність Фрогда Бека, чим закріпив свою владу на Венері. Тепер всі погляди спрямовані на їхнього нового улюбленця. А течії… течії затягнуть мене на скон. Мене недооцінюють. Не помічають. Треба скористатися цим.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1600AladV": "Я шукав переваги, і перевага з'явилася! Я думав, що старий дурень Реґус давно сконав, але ось він — як завжди багатий і довірливий! Ще й має пропозицію спільно розбагатіти. Каже, що має ще досі небачені технології! Технології Давньої війни. І йому потрібен інвестор. О-о, я добре інвестую…",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1610AladV": "Це була не просто інвестиція. Реґус здивував мене. Як такий недоумок міг натрапити на таке диво — це просто… це… гаразд, проїхали. Його знахідка… неймовірно життєздатна. Де він знайшов цю технологію? Від неї несе системою Тау, але переваги від її використання… те, що я можу створити… прибуток, який я можу отримати… Рада більше не зможе мене недооцінювати!",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1620AladV": "Вказана Реґусом ціна була високою, але я збільшив привабливість угоди, додавши найбільшу інтелектуальну власність Ради — систему комунікацій. Потім я підсунув цьому бовдуру договір із купою лазівок, подвійних тлумачень і обхідних шляхів… і він підписав його! Цей йолоп підписав його й навіть не проглянув! Подібне партнерство з будь-ким — це зобов'язання. Зобов'язання, яке невдовзі буде анульовано.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1630AladV": "Реґус змінився. Або ж, можливо, він не такий уже й бовдур… і сьогодні я побачив те, що приховується під його маскою. Він більше не погоджується на все так просто. Цього разу він прийшов на нашу зустріч зі своїми радикальними пропозиціями. Цілковита зміна поведінки. І коли мені потрібно було йти, він посміхнувся. Посміхнувся, і на мить мені здалося, що його обличчя не мало нічого людяного. Це неправильно. Я розриваю договір. Маю передчуття, що якщо негайно не зможу припинити це партнерство, то вже ніколи не вийду з нього.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1640AladV": "Це був не Реґус. Це вже давно був не Реґус. Воно відкрило мені своє обличчя… це була Порожнеча. Я вклав угоду… зі cвідомим. Будівельники світів, руйнівники світів. Наш заклятий ворог. Ця угода не має жодної ваги. Навпаки, вони вимагають підкоритися. Сі-Ті! Збирай послідовників. Озброюй наші «Кондори». Ці велетенські ракоподібні й гадки не мають, із ким вони зв'язалися.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1650AladV": "Сталося не так, як гадалося. Тисяча проти одного. Цей гротескний велет пройшовся крізь мої війська, як акула проходить крізь косяк. Ми ще ніколи не стикалися з тим, що ледь пошкрябали. Тепер воно літає навколо мого дому. Послання зрозуміле. Я маю створити амальгами, а якщо відмовлюся, то ропалолист лишить від цього міста лише попіл. Якщо мої супротивники дізнаються про це, мене чекатиме страта за зраду. Чи є в мене вибір, окрім підкорення?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GasCity/DGCAladFrag1660AladV": "Послідовники! Хороші новини! Ми перейшли до фази успішного партнерства з амальгамами. Згідно з нашою домовленістю їхні дані будуть утаємничені, а навколо судна ми створимо безполітну область. З часом ми все розповімо про наш проєкт. До тих пір знайте, що ми працюємо заради світлого майбутнього Корпусу! Життя — зиск.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1120Sigor": "Кожна жива істота прагне до цілісності. Кожна жива істота жадає поборотися зі смертю. Але якщо смерть обійшла тебе, але не те, що ти любив найбільше… що ж тоді?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1130Sigor": "Мене звати Сіґор Сава, я морфолог у складі венеріанської тераформувальної експедиції Нефа Аньйо. Моїм завданням було розшифрувати орокінський генний запис тогочасного заповіднику та відродити відібрані зразки для вивчення. Це мій допис про зустріч зі зразком ВК-7 — самиці кавата, більшої своїми розмірами за середньостатистичного представника, що мала дещо… нетипову поведінку. Зразок ВК-7, на відміну від інших, був отриманий не з генного запису. Її замороженою знайшли в герметичній камері поряд зі станцією контролю середовища. У цій скромній гробниці здоровісінька представниця фауни орокінської ери провела ціле тисячоліття. Я був корпусівцем до кінчиків — хоч і науковець, але підприємець передовсім. ВК-7 — орокінський різновид кавата незвичного розміру та забарвлення… цебто… Я міг назвати чимало шляхтичів, що заплатили б кругленьку суму за такий експонат. Достатньо, щоб купити непогану планетку до свого смаку.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1140Sigor": "На моєму столі для розтину вже лежала туша, підготовлена до повного дослідження. А потім, наче крізь сон, тварина… смикнула лапою. Я перевірив зчитувачі життєвих показників, очікуючи побачити якийсь аномальний імпульс, який би скорочував м'язи… але ні. На моніторі я побачив серцевий ритм. Я не оживляв зразок ВК-7. На моїх очах вона сама захотіла жити. І це було… найнеймовірніше… з усього, що я коли-небудь бачив… Дехто казав, що вони відчувають особливий зв'язок із чимось величнішим за них. Я сміявся з цієї маячні, як і будь-який адекватний корпусівець. Життя — це прибуток, а прибуток — це життя. Проте саме в ту мить… я дивився на тварину, яка вчепилася всіма пазурами за наш світ… і, хоча мені не хотілося це визнавати, але… дещо всередині мене змінилося назавжди.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1150Sigor": "Мені було ніяково від її пронизливого погляду, від того, як вона слідкувала крізь свої ґрати за кожним моїм рухом… Коли до мене заходили відвідувачі, я бачив, як ВК-7 розглядала їх. Згодом вона запам'ятала розклад і вже знала, хто повинен прийти. У свою четверту зміну, уранці, я прийшов до лабораторії та побачив відчинену клітку. ВК-7 усередині не було. Повернення живої істоти до відкритого світу означає також ненавмисне визволення певних небажаних організмів і вірусів. Зараження поєднує обидві ці речі. Почали надходити повідомлення, що деякі лігва були зламані… а біля інших знайшли величезного звіра. Це була настільки розумна тварина, що вона запам'ятовувала та реагувала на моделі поведінки членів Корпусу. Дехто заявляв, що вона рахувала витрачені боєприпаси ворога для кращого нападу в миті найбільшої його вразливості. Чи варто казати, що ніхто з її нападників не вижив? Це могла бути лише ВК-7.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1160Sigor": "Я вирушив до команди вогнеметників, що розташувалися біля лігва неподалік. Коли прибув туди, то там уже не було ані команди, ані лігва. Їх розтрощили ікла та пазурі. У боязні за своє життя я хотів утекти, але мені перегородила шлях присадкувата фігура: зразок ВК-7. Вона кралася вперед, ступаючи скривавленими лапами з-під тіні розламаного засніженого лігва. Я ледь не відкрив канал зв'язку, щоб викликати підмогу, коли ВК-7 загарчала та… клянуся, це точно мені не здалося… повільно похитала мені головою. Я скинув виклик. Вона наблизилася, і тоді я побачив на ній рану. Вона повернулася пораненим боком до мене на знак довіри… прохаючи про допомогу. Я розкрив польову сумку та обережно розпочав роботу.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1170Sigor": "Я нікому не повідомляв про цей випадок зі зразком ВК-7. Тоді я не міг визнати чому, але тепер можу вам розповісти. Я відчував, що це б зіпсувало мій авторитет. Виходило, що я, спеціаліст із морфології, котрий присягав на вірність імперії Корпусу, з абсолютно нелогічних причин… поставив вірність дикому звірові вище за присягу… за ідею, що особиста вигода важливіша за… «благодійність». Проте я був упевнений у своїх діях. Саме тому, думаю, ВК-7 принесла мені руку.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1180Sigor": "Якимось чином їй удалося проникнути до будівлі, прошмигнути крізь двоє захисних воріт і дістатися моєї лабораторії, не піднявши тривогу… і не потурбувавши мене. У пащі вона тримала відрізану руку. Чорну та закам'янілу. Вона бережно поклала її переді мною, багатозначно подивилася на мене, розвернулася та попрямувала до затінку, де й зникла. Я проаналізував руку. Те, що я дізнався того вечора, сидячи у своїй лабораторії, стало моєю одержимістю до кінця життя.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1190Sigor": "Це була рука орокінського виробництва. Наголос на останньому слові. Кому б не належала ця рука в минулому, матері в нього не було. Раніше я мав привілей прочитати деякі трактати Алада В про ворфреймів, тож помилки бути не могло: я тримав руку однієї з тих… істот… про яку в «Аньйокорп» не було жодної інформації. Тому першим моїм завданням було отримати відповідне або максимально схожий кресленик із клітинного складу зразка. Одне слово повторювалося особливо часто. Слово, що колись було її ім'ям: Хора. Хора.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1200Sigor": "Я був переконаний: зразок ВК-7 хотіла оживити Хору. Чого б іще вона принесла мені ту руку? Чого б це довіряти мені єдину частину загубленого орокінського воїна? Свідчення такого багатого, філігранного розуміння у тварини… саме це було справжнім скарбом, цінність якого, я знав, моє начальство б не збагнуло. ВК-7 почали б розшукувати, у кращому випадку схопили б для дослідів. У гіршому ж, ну… Саме тому я нічого їм не розповів. Але й це не допомогло.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1210Sigor": "Зразок ВК-7 відстежили та знайшли біля стіни каньйону, за 4,3 кілометра на південно-південний захід від станції з атмосферної обробки. Грозу Лігвищ, як її вже прозвали, ніхто не збирався досліджувати — її хотіли вбити просто в її лігві. Я розташувався на вході до печерки та очікував на… вірну смерть заради якогось уявного ідеалу. Голос у моїй голові казав: «Що ти коїш? Що ти коїш?». Раніше, ще зовсім нещодавно, я був тим, хто продав би цю тварину за статок. Але тепер я стояв на суворому морозі, ризикуючи всім заради… нічого, як дехто міг би сказати. Я сам сказав би… хех. Заради дечого величнішого за мене. Вони прийшли з похиленими головами, прокладаючи шлях крізь сніг і пронизливий холодний вітер, що доносив до них мій голос. Я благав їх зупинитися, захищав перед ними ВК-7… із бомбою в руках. Ви вже можете уявити, як усе пройшло. Вони не слухали. Намзол зазвичай використовується як транквілізатор для тварин… але він також доволі легко розпилюється. Балончик вислизнув із моїх пальців, просто в каньйон, провалився десь на 10 сантиметрів у сніг та вибухнув хмариною буро-зеленого газу, яку підхопив сердитий вітер та поніс до ловців. Окутав їх. Учений із мене кращий, аніж диверсант. Їхні респіратори вправно відсіяли намзол, як і будь-яку іншу отруту, і мене миттєво заарештували. Але ВК-7 змогла втекти. Хоча б цього я добився.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1220Sigor": "Приміщення для атмосферної обробки не призначене для утримання або катування в ньому в'язнів. Проте, оскільки інших варіантів у них не було, ловці скористалися ним на повну. Зв'язаний та побитий у коморі, я все їм розповів. Я був приречений. Зил, кисневий технік із третього відділу меліорації, раніше працював психологом у якійсь бригаді. Тому його обрали для моїх нагляду, допиту, та, зрештою, моєї страти. Зил приклав ствол до мого лоба та сказав, що було би краще, якби я на нього не дивився. Покірний, як і завжди, я заплющив очі. Клац — і настала тиша. Я розплющив очі. Біля моїх ніг лежав обм'яклий Зил, його горлянку стиснула в пащі ВК-7. Відтоді я не належав Корпусу. Залишатися на Венері означало би смерть для нас обох. Необхідно було тікати.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1230Sigor": "Разом ми дісталися самокерованого вантажного реле, що провіз би нас інкогніто до тягача солярійців на геосинхронній орбіті, якомога далі від Венери. Як же вправно вона вела мене, обходячи стороною патрулі та камери безпеки. Але сталося те, що мало — мої колишні товариші передбачили наші ймовірні плани та швидко нас оточили. З обох боків ангару повітря пронизали плазмові випали. Я помчав до найближчого відкритого конвеєра, пов'язаного з орбітою, що, звісно, було марною тратою часу. Нарешті в нас була можливість втекти, але скористатися нею ми навіть не сподівалися. Десантники та МОА, наче клішні, наступали дедалі ближче. Поряд із моїм обличчям пролітали гарячі іскри та невлучні постріли. Ще мить — і нашу подорож було б завершено, як і наші життя — і все ж тоді в мене рвалося серце лише від думки, що я підставив її. Саме в ту останню секунду ВК-7 вчинила те, що залишиться зі мною назавжди. Своїм багатозначним поглядом, який я бачив востаннє, вона зняла конвеєр у повітря та запустила його. Двері моєї капсули зачинилися, а по той бік ілюмінатора вона підскочила до ворога. Я не встиг відімкнути двері та вибігти, коли ввімкнулися магнітні рейки й мене жбурнуло за межі комплексу — у небо, на орбіту. Я був у безпеці. Але її залишив там.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/GhoulEvent/DGhoulFragment1240Sigor": "Це було… уже багато років тому. Усе своє подальше життя я намагався знайти останки Хори. Дехто зі знайомих повідомив, що її знайшов сплавленою (утім цілісінькою) в тераформувальному комплексі орокінів та відправив за межі планети відомий солярійський перевізник, який сам незабаром безслідно зник. Зараз я твердо переконаний, що її останки варто шукати на Рівнинах Ейдолонів. Я відправляюся туди та залишаю ці зашифровані щоденники своєму старому другові, Кондзу, на збереження. Там я покладу своє життя на ці пошуки. Ніколи не сумнівався, що ВК-7 вижила на Венері. Навіть сьогодні я досі вірю, що, перш ніж навіки піти з життя, одного разу я відведу погляд від своїх записів та побачу знайомий силует у дверях… разом із її каватицею. Моє ім'я Сіґор Сава. І, як виявляється, людина з мене краща, аніж науковець.",
     "/Lotus/Language/Subtitles/JadeShadowsQuest/DMissionSix0610Hunhow": "Тенно.\r\n\r\nТінь пішла. У лігві тихо й порожньо. Вона не повернеться.\r\n\r\nЗрозумій — її образ панує в цьому місці. Її світло зіпсувало землю. Її шепіт у сплячих машинах. Попри знищену плоть вона досі живе.\r\n\r\nУшановуючи моє безплідне понівечене Порожнечею лоно, я довіряю тобі Джейд.\r\n\r\nВін не хотів би цього. Але вона хотіла б.\r\n\r\nЯ лишаюся — великий і жахливий Ганго.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0010Onkko": "У часи після падіння орокінів великі клади остронців розкидало Материнською системою. Вони мандрували, не маючи домівки, на своїх великих летючих ринках.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0020Onkko": "І в такі часи було двоє, що закохалися: жінка Ерфріга й чоловік Мірса. Ерфріга була з клади їнґбідунай (що значить «величний зв'язок») — дуже старої й заможної, де багато пов'язаних родин.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0030Onkko": "Мірса ж був без клади — його родину знищили ґрінери дуже давно. Він був цетус — «безземельний; безкладний;^ тіло, перетворене на порох та розвіяне вітром». Ерфріга мала сім'ю у великій родині. Мірса був один.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0040Onkko": "Але для Ерфріги Мірса був поетом, який мав очі, щоби побачити красу речей, та вуха, щоби почути ніжний шепіт всесвіту. «Я знаю місце, — казав він, — де більше не буду безхатченком. Я чув голос, і він зове мене туди. Іди зі мною».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0050Onkko": "Та батько Ерфріги був людиною, яку з розуму звело його багатство, і він категорично був проти цього кохання. Мірсу вигнали з летючого ринку, який був домом істинного кохання.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0060Onkko": "Ерфріга й Мірса втекли разом. Як і роблять закохані. Відтоді ніхто не чув про них. У розпачі й горі сім'я оголосила її мертвою. Батько помер, стискаючи її камею, сподіваючись знайти її таким чином у післясмерті.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0070Onkko": "Кілька десятиліть потому на орбіті прадавньої Ер з'явилися зорельоти. Їх зупинив голос старої жінки, що ніжно і з розумінням звертався до них із поверхні отруєної планети. Торговці віталися з нею, спілкувалися та розповідали останні події зі свого життя й життя власних родин. Однак нічого не знали про цю жінку, окрім того, що в неї є чоловік і вони якимось чином щасливо живуть на цій токсичній планеті. Стара завжди — завжди — розпитувала мандрівників про кладу їнґбідунай.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0080Onkko": "Люди з їнґбідунай з'явилися, сподіваючись знайти сліди пропалої доньки. Слабкий голос так давно втраченої дитини досягнув їхніх вух, і радість охопила їхні серця. У її повідомленні говорилося: «Ви знайдете нас за світлом нашого кохання».",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0090Onkko": "Ерфріга наказала їм збудувати свій дім навколо прекрасних орокінських руїн, обіцяючи, що вони стануть джерелом процвітання прийдешніх поколінь. Їнґбідунай прибули на свому величезному летючому ринку. На нерівному узбережжі їх вітав маленький вогник. У повідомленні говорилося, що потрібно йти за світлом кохання між Мірсою та Ерфрігою, щоб убезпечитися від шкоди.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0100Onkko": "Лихі ґрінери образилися й хотіли заблокувати прохід, та поблизу орокінської вежі виявили, що зв'язок обірвався, рушії захололи, а зброя перетворилася на шматки мертвого заліза.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0110Onkko": "Вона була істотою дня, а її чоловік — дух ночі. Ерфріга була жінкою землі,^ а Мірса — чоловіком моря. Мірса розумів руйнівну вагу часу, в якому існувала Ер. Натомість Ер дарувала Мірсі свої прадавні частинки: колишні старовинні речі, які позбулися форми за тисячоліття перебування на глибині. Мірса був людиною, який присвятив себе пошукам забутих, занедбаних святинь. Він черпав із них мудрість. ",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0120Onkko": "За багато десятиліть Мірса назбирав маленьку колекцію таких дарунків — таку маленьку, що могла вміститися у дві долоні. Але в них містилося розуміння тривалості життя цілого світу. І так він порозумівся з морськими створіннями.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0130Onkko": "Ерфріга, коли була сама, то порозумілася з птахами та тваринами рівнин, як чоловік її з морськими істотами. Навіть знівечені ейдолони, істоти цього та наступного світів, не чіпали їх і зробили місцевість навколо вежі безпечною для остронців.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0140Onkko": "У центрі всього була вежа, а у вежі — Унум. Голос, сила, яка кликала Мірсу та Ерфрігу прибути сюди багато років тому саме для цієї мети. Але Унум — істота іншого часу й іншої розповіді.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0150Onkko": "Остронці назвали своє селище Каріфаміл — «сім'я та процвітання». Ерфріга надзвичайно раділа побачити свою кладу… але Мірса не ходив до Каріфаміл, бо не було в нього сім'ї, окрім Ерфріги. Клада притягувала Ерфрігу, а Мірса не ображався. Одного дня вона повернеться до них — Мірса знав, що це станеться.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0160Onkko": "Мірса взяв усе, що надарувало йому море за ці часи, узяв свій човен та поплив нічним океаном. Він повернув усі дари глибинам… і себе приніс у дар теж. Але не було смерті як такої для Мірси. Бо світ створений із циклічних циклів. Мірса ввійшов у нічній океан, упав у нього. Що далі тонув, то більшим ставав. Таким чином океан Ер став домом для тисячолітньої риби: легендарної, величезної, рідкісної. Хто побачить її, той назавжди зміниться. Це один із величних прадавніх духів Ер.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0170Onkko": "Духи землі відчули сум Ерфріги, шаленої від утрати друга, який пішов до духів моря. Порозуміння порушилося. Тварини й ейдолони знову здичавіли. Саме тому люди з клади їнґбідунай відновили велику орокінську стіну, яка століттями захищала їхню осяйну вежу… і ніколи більше не гуляли рівнинами уночі.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0180Onkko": "Селяни вирішили більше не називати свою домівку Каріфаміл — «сім'я та процвітання». З того дня вони називали його Цетусом. Безземельний, безкладний. Дім для тих, кого розвіяло як пил за вітром. Ерфріга жила там аж до самої смерті. Всенічна Ерфріги — так називали її нічні варти на стінах Цетуса, коли вона стояла й дивилася на море. Подейкують, іноді можна було побачити величезну рибу, яка як острів виникала в нічному океані й дивилася у відповідь на жінку. Дивилася з любов'ю.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0190Onkko": "Кажуть, Мірса продовжував наглядати за глибинами, як і завжди. А Ерфріга наглядала за землею. Дуже часто вона стояла біля свого чоловіка-моря, розмовляючи мовою, яку могла зрозуміти тільки його душа.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/LandscapeMissions/DOstFolkFrag0200Onkko": "Коли настав день смерті Ерфріги, то поховали її в землю. Велика риба спостерігала з моря й була там десять днів та ночей. Потім пірнула у воду, і ніхто ніколи більше не бачив її. Дехто каже, що Мірса, тисячолітня риба, чекав на цей день, щоб їхню історію розповіли та прожили. Щоб дізналися про їхнє кохання. Щоби Мірса та Ерфріга могли знову возз'єднатися.",
     "/Lotus/Language/Subtitles/NWGlassmaker/DGlassNihilFightNoraEmail1210NoraNight": "Ось і він. Орокінський жах — у пляшечці, наче парфумована водичка багатійки. Або двокредитна самогонка. Роби з ним усе, що заманеться. Постав як підпірку під двері, закопай на 10 метрів під землю. Байдуже, він твій. Від тебе залежить, щоб він ніколи не вибрався. Клятськи важкий день, сновидо. Клятськи важкий.",
     "/Lotus/Language/Subtitles/PriestQuest/DVeilTemple01420Palladino": "Релл спочив у мирі, а ми відновимося на його честь. Ми робитимемо те, що й завжди: прийматимемо вигнанців і непотрібних. Підготуємо їх. Дякую, тобі й твоїй величній королеві, що відправили Релла спочивати. Прийми це підношення — найцінніше, що я можу запропонувати.",
     "/Lotus/Language/Subtitles/ProteaQuest/DM3Orbiter0240NefAnyo": "Гласе… солярійців. Наші «інтереси»… наразі збігаються. Отже… у цій «ситуації» немає «винних», і я нікого ні в чому не звинувачую, та зараз мій флот і ваші робітники в однаковій небезпеці… Переконайте свого тенно на побігеньках повернутися до Ґранума та знешкодити тінь Протеї. Я маю дещо, що вам може знадобиться, треба лише ту річ скласти. Ви прагнете врятувати своїх увʼязнених товаришів, а я хочу, щоб минуле лишалося там, де й має бути. Мертве й поховане. По руках?",
     "/Lotus/Language/Subtitles/ProteaQuest/DQuestDoneInbox1240Parvos": "Система мусить змінитися. Годі чіплятися за безповоротні жертви, навʼязані ідеали, сподівання на підтримку. Ми значно ліпші. Корпус пройде через криваві зміни, і в нього достатньо часу, щоб відновити сили та з абсолютною непохитністю згуртуватися перед лицем загрози з Тау.\r\nАбо ж ні. Можливо, гниль укорінилася надто глибоко. Можливо, час батькові покинути своїх дітей. Можливо, настав час для нової філософії… Гм-м-м.\r\nЖиття збудоване з угод. І ваше, і моє. Може, бажаєте увійти до складу моєї нової Ради? Разом… зі своїми таємничими друзями? Бізнес, так? Яке незвичайне імʼя. І Юдико, звісно. Усі, хто знає, до чого прагне.\r\nЯ знаю, до чого вони прагнуть. А от ви? Скажіть мені, друже, до чого прагнете ви?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/Quests/DGQLoreFrag0010Onkko": "Наприкінці існування орокінів, коли площі та вулиці все ще були в крові від зради тенно, велетенський свідомий спустився на прадавню Ер, упавши з далеких зорь та завдавши орокінам остаточного моторошного удару. Вежа за вежею руйнувалися від його зброї, але одна встояла. Вежа Унум. Тенно розбіглися, але одна залишилася. Ґара. Вона й Унум нерозлучні. Унум — засновниця нашого народу та героїня тисяч оповідок. Свідомий — деформована істота, потворна й велика, послана з темних глибин віддаленого космосу.^ Моторошний посланець, уражений денним світлом. Уночі він ставав жахом, що руйнував вежу за вежею, цитадель за цитаделлю. А вдень ховався, осліплений і стражденний від болю. Удень Ґара шукала його, щоби вбити, поки він був ослабленим та осліпленим. Щоб захистити свою улюблену Унум. Але Ґарі так і не вдалося знайти його.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/Quests/DGQLoreFrag0020Onkko": "Свідомий з'являвся вночі, титанічні розміри відкидали моторошну тінь. Усією масою впирався він у стіни вежі — та трималася безмежною волею Унум та жертвами її вірян. Але такий опір не міг тривати вічно. Ґара прагнула вийти й завдати удару, порвати й порізати на клаптики чудовисько, яке загрожувало її божеству, але Унум забороняла. Уночі свідомий був на піку своєї сили, а світло Ґари зробило б її найжаданішою ціллю такої темної істоти. Смерть Ґари була б неминучою. Потрібно було вигадати інший підхід.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/Quests/DGQLoreFrag0030Onkko": "Свідомий підкрадався, тиснув і зазнавав невдач, ніколи не ризикуючи занадто, бо не міг розмножуватися. Що втрачено, то втрачено назавжди. Істота зруйнувала багато міст, звалила багато веж, але ця найменша перемогла. Чому — кричала істота тисячею голосів? Унум знала, що не зможе захищатися вічно, і вічність віряни її не зможуть жертвувати собою. І тоді вона дала своїм послідовникам трохи своєї крові — очищену храмову куву — а вони, своєю чергою, віддали її тваринам цієї землі. І стали ці тварини продовженням її, а вона — їхнім. І рушили звірі на пошуки. І знайшли місце, де свідомий переховувався.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/Quests/DGQLoreFrag0040Onkko": "Свідомий відчув цю хитрість і схопив одну з тварин Унум та розпатрав її, щоб дослідити. І та крихітка від Унум, що була там… освітила розум свідомого, як темна зірка, з якої він впав. Розумієте, свідомий не міг розмножуватися. Але в храмі куви він відчув смак зцілення. Повноту. Майбутнє. Він зжер усіх тварин Унум до останньої, та цього було замало. Свідомий сотнями своїх очей подивився новим поглядом на вежу: він не руйнуватиме її. Він стане вежею. Уб'є Унум, посяде її місце і, об'єднавшись із цілющим палацом, відродить расу собі подібних. Ґара й Унум знали, де був свідомий. Свідомий знав, що вежа — майбутнє його раси. Свідомий кинувся до неї без обачливості, зазнаючи великих ран і знаючи, що нагорода гідна того. У разі успіху всі втрати компенсуються в тисячу разів. Саме тоді на Рівнинах вперше спалахнули великі стовби. Між ними виникли енергетичні стіни, що живилися волею Унум, і піймали чудовисько всередині. Вірна Ґара, не бажаючи бути й надалі бездіяльною, вирвалася й гайнула пріч од Унум та полетіла просто в ніч, не зводячи погляду зі свідомого.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/Quests/DGQLoreFrag0050Onkko": "Свідомий, розриваючись між найжаданішим трофеєм та смертельною загрозою, відвернувся від вежі, щоб захиститися від шляхетної Ґари. Але очі Ґари дивилися не на свідомого, а на блискучий пристрій завбільшки з людину, що був просто за брамою. Раніше його не було, але зараз був там. Ейдолон скинув Ґару з висоти. Він притягнув її до себе, прагнучи тут і зараз покінчити з нею. Бій був страшний. Ґара отримала ушкодження, несумісні з життям. Але! В останню мить хоробра Ґара схопила пристрій, який створила її улюблена Унум, притиснула до своїх грудей і дозволила свідомому схопити її востаннє. Притягти до свого тіла. До свого ядра. До свого інтелекту. Усередині свідомий випустив мільярд мацаків, щупів, вусиків — зі злісними зубами для жорстокого вбивства. Вони рвонулися Ґари, а Скляна Воїтелька не захищалася. Її захист був останнім нападом. Пристрій здетонував і Унум закричала, коли ніч освітилася як день. Моторошний бій завершився. Стіни вежі затремтіли. Тіло свідомого здригнулося, освітлене енергією. Тіла за тілами падали на рівнини й трощили ліси, болота, луки. Тварини розбігалися навсібіч від височенних стін пилу, розгнівані та розлючені смертю божества. Остання іскра енергії Ґари метнулася дугою від тіла до тіла, від машини до машини, від частини до частини — оплески прекрасному й жахливому світлу, що закрили обрій. А потім настала… тиша. Тихо було скрізь. Прихильники Унум блукали крізь морок, кличучи одне одного, загублені в тумані. Чоловіки обіймали дружин, діти — батьків. Це був кінець. Відтоді Ґару більше ніхто не бачив. Відтак свідомі стали такими, якими є зараз: безглуздими мандрівниками, що прагнуть єдності, яку вони радше відчувають, аніж пам'ятають. А Унум… Унум уціліла. Упродовж століть була сама. Аж до сьогодні. До тієї миті, як ви почали це читати. Читати переклад легенди про Ґару, який зробив Оннко, архіваріус із Цетусу.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/RevenantMask/DRevMaskShrineOne0080Nakak": "Чому я це пам'ятаю? Цю вбивче-гарячу землю, сповнену дивних дивацтв. Це ж тут Ґара здолала свідомого! Його сутність окропила землю, створивши потойбічний міжпростір. Воно хоче назовні. Зі сходом місяця його примарні вусики з'являться, шукаючи форми, шукаючи… повернення. А це… це був хоронитель… ворфрейм. Я це бачу, наче сон, що знов і знов повторюється… Щоночі з'являються вусики, а наглядач щоночі зрізає їх… допоки сам не зникає. Як так?",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/RevenantMask/DRevMaskShrineThree0170Nakak": "Я знову це бачу… Знову вусик. Замість того, щоб зрубати… Загублений… він простягає руку ейдолону?! Ханун! Про що він думав? Він як Мука на Вежі. Щодня Мука користувався уступами й риштуваннями — нічого не траплялося. День за днем… Рутина позбавила його страху. Ох… Тенно… Я бачу, як вусик захопив його. Загубленого. Він став якорем для ейдолона — щоби притягти того в наш світ! Загублений пручається, намагається затягти назад, але вже запізно! Ейдолон починає втілюватися тут. Однак… Загублений усвідомлює це — зупиняється… Він відпускає… І падає. Випадає з цього світу живих униз… нижче й ниже — до наступного світу. Мука, яку ж ти дурість вчинив.",
+    "/Lotus/Language/Subtitles/RevenantMask/DRevMaskShrineTwo0130Nakak": "Ох… знову почалося. Я пам'ятаю… світло з води, з'являється вусик… цей ворфрейм здіймає меча, щоб знищити його знову… але… ні. Цього разу він не завдає удару — він спостерігає. Чому? Примарний вусик чіпляється за дерева й каміння, досліджуючи склад… потім повертається страх, Загублений рубає примару, посилаючи її назад у чистилище…",
     "/Lotus/Language/Suits/AbsorbAbilityAugment1Name": "Засвоєння",
     "/Lotus/Language/Suits/AbsorbAbilityAugment1PvPName": "Сингулярність",
     "/Lotus/Language/Suits/AbsorbAbilityDesc": "Нікс притягує й поглинає шкоду, завдану їй і спантеличеними ворогами одне одному, щоби потім перетворити її на руйнівний вибух. Після вибуху вона переходить в короткочасний стан невразливості й отримує додаткову шкоду від зброї, відповідну поглинутій шкоді.",